Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій

8 січня 2024 року очільник ПЦУ в інтерв’ю на 24 каналі заявив, що практика цілування руки священнослужителю — це «рабська» традиція, притаманна російській церкві, і що українська церква, за його словами, відходить від таких підходів, адже «усі є друзями, а не рабами».

Звучало це як чіткий сигнал: ПЦУ відмовляється від вертикальних, принизливих традицій і рухається до моделі християнського братерства, де ніхто не ставить себе вище за інших.

Але буквально сьогодні інформаційні ресурси самі ж ПЦУ публікують фотографії з Рівного, де під час зустрічі високого духовенства ми бачимо цілком протилежну картину: священнослужитель схиляється й цілує руку іншому духовному діячеві. Те саме, від чого нібито «відходять». Те саме, що назвали «рабським».

І тут виникає логічне запитання:
То де проходить межа між «традицією» і «рабством»? Хто тут друг, а хто раб? І чому те, що вчора оголошували застарілою практикою, сьогодні знову виглядає цілком прийнятним у стінах тієї ж самої структури?

Подвійні стандарти — небезпечна річ. Особливо коли їх демонструють релігійні інституції, які претендують на моральне лідерство.

І ще додам ….
У Рівному відбулася урочиста зустріч очільника ПЦУ Епіфанія. Подія, як і завжди, активно висвітлюється в інформаційних ресурсах самої церкви: опубліковані офіційні фото, коментарі, вітання.

І все б нічого, якби не один дуже промовистий момент.
На опублікованих світлинах ми бачимо, що Епіфаній одягнений у теплу зимову рясу російського зразка — саме того крою, який традиційно шиють і носять у російській церковній традиції.

Парадокс? Та ще й який.

Читайте також