УПЦ, ПЦУ та місцева влада здорової людини

У місті Мена на Чернігівщині стався незвичайний, як для нинішньої церковної ситуації, випадок. Місцева влада на засіданні міськради відмовилась виконати вимогу ПЦУшників щодо заборони УПЦ та організації переходів у свою структуру.
Попри агресивну промову місцевого «священника» ПЦУ Шемендюка, що, мовляв, саме існування громад УПЦ у місті спричиняє конфліктну ситуацію, депутати повідомили, що заборона будь-якої конфесії не входить до їхніх повноважень і буде незаконною. А рішення щодо переходу мають приймати виключно члени релігійної громади, а не хтось інший.
«Парафіяни можуть зібратися та двома третинами вирішити, до кого їм йти. Не вимагайте від органів місцевого самоврядування прийняття незаконних рішень», – сказала депутат Вікторія Скобєлєва, звертаючись до ПЦУшників.
І ці прості та очевидні слова зараз викликають у православних здивування та навіть шок – а що, так було можна? Можна чинити за законом? Можна ставитися до віруючих УПЦ як до повноцінних громадян України, а не якихось унтерменшів? Можна не ламати через коліно, не розпалювати серед людей ненависть?
Виявляється – можна. Дуже прикро, що позиція влади в Мені на тлі загального беззаконня виглядає унікальною, але, з іншого боку, вона вселяє надію. Надію, що в нашого суспільства є майбутнє.
Читайте також
Чому Єрусалимський Патріарх «помиляється» щодо ПЦУ, а Вселенський – ні?
За вісім років існування ПЦУ ми жодного разу не чули від її глави, що Константинопольський Патріарх не здатний помилятися.
Хто зруйнував і хто відновив Лавру: ролик Мінкульту випадково видав правду
Пропаганда Мінкульту про Києво-Печерську лавру несподівано сказала правду.
Тернопільська публікація про Покров: провал календарної реформи?
Новий календар, запроваджений ПЦУ та УГКЦ за підтримки влади, значна частина віруючих не приймає.
Погони чи ряса: хто пише сценарій для «борців» з УПЦ?
Усе вказує на те, що і Веліар, і Пшеничний – звичайні виконавці чужого сценарію. Питання лише в одному – сценарист носить погони чи рясу?
Убити людину до народження можна, після – ні. Чому?
Діти – це найпривілейованіша частина суспільства. І водночас у цьому самому суспільстві дітей офіційно дозволено вбивати – причому масово.
Нагородження нащадків більшовиків у Лаврі
Саме при заповіднику в Лаврі знущалися над мощами преподобних, влаштовували в храмах музей атеїзму, а у вівтарях розміщували туалети.