Вопросы, которые нужно задавать захватчикам храмов
Церковные рейдеры взламывают дверь храма. Фото: СПЖ
Вопросы, которые нужно задавать захватчикам храмов:
Блаженнейший митрополит Онуфрий осудил агрессию России против Украины? - Осудил.
Состоялся ли собор, который объявил о полной независимости УПЦ от Москвы? - Состоялся.
Православные УПЦ воюют по призыву? - Воюют.
Поавославные помогают пострадавшим от военных действий переселенцам, раненным, находящихся в госпиталях? - Помогают.
Священники УПЦ молятся за мир в Украине? - Молятся!
Так чего ж вы, негодяи, хотите? Почему нападаете на наши храмы? Выходит, если мы враги, то не должны служить в армии правильных. А если не враги, то вы преступники и лжецы!
Разве в военкомате спрашивают на каком языке ты разговариваешь ? В какую Церковь ходишь? Нет? А почему? Нужно тогда спрашивать. Из УПЦ - значит враг и сидишь дома! Но почему то так не делают! Тогда заткнитесь и убирайтесь вон из наших храмов! Наши храмы сейчас больше всех страдают на территориях военных действий! Гибнут наши прихожане, священники и воины. А вы, гнидопатриоты, в тылу занимаетесь мародерством и учите других как Родину любить! Сами при этом ничего особо не делая! Если попадете в окопы рядом с православными УПЦ, тоже будете рассказывать им о непатриотизме? Или скажете: брат, прикрой мне спину!
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади