Вопросы, которые нужно задавать захватчикам храмов
Церковные рейдеры взламывают дверь храма. Фото: СПЖ
Вопросы, которые нужно задавать захватчикам храмов:
Блаженнейший митрополит Онуфрий осудил агрессию России против Украины? - Осудил.
Состоялся ли собор, который объявил о полной независимости УПЦ от Москвы? - Состоялся.
Православные УПЦ воюют по призыву? - Воюют.
Поавославные помогают пострадавшим от военных действий переселенцам, раненным, находящихся в госпиталях? - Помогают.
Священники УПЦ молятся за мир в Украине? - Молятся!
Так чего ж вы, негодяи, хотите? Почему нападаете на наши храмы? Выходит, если мы враги, то не должны служить в армии правильных. А если не враги, то вы преступники и лжецы!
Разве в военкомате спрашивают на каком языке ты разговариваешь ? В какую Церковь ходишь? Нет? А почему? Нужно тогда спрашивать. Из УПЦ - значит враг и сидишь дома! Но почему то так не делают! Тогда заткнитесь и убирайтесь вон из наших храмов! Наши храмы сейчас больше всех страдают на территориях военных действий! Гибнут наши прихожане, священники и воины. А вы, гнидопатриоты, в тылу занимаетесь мародерством и учите других как Родину любить! Сами при этом ничего особо не делая! Если попадете в окопы рядом с православными УПЦ, тоже будете рассказывать им о непатриотизме? Или скажете: брат, прикрой мне спину!
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.