ПЦУ здорової людини

В Україні дуже гостро стоїть проблема співіснування канонічної Церкви та ПЦУ. За накатаною схемою, коли сторонні люди проводять «парафіяльні» збори, думенківці відібрали вже сотні храмів. Наслідки скрізь одні й ті самі – протистояння, ворожнеча і ненависть. Який із цієї ситуації вихід?

Сергій Думенко бачить його у повному знищенні УПЦ.

В УПЦ сподіваються на покаяння ПЦУшників та повернення їх до Церкви.

Останнє в нинішній ситуації навряд чи можливо. Але не займатися бандитизмом і гопництвом члени ПЦУ цілком можуть. Приклади є.

У 2019 р. у селі Крупове Рівненської області прихильники ПЦУ не змогли перевести храм УПЦ та почали будувати свій. У 2022 р. у м. Карлівка на Полтавщині прихильники ПЦУ не стали захоплювати храми УПЦ, а попросили у міськради порожнє приміщення, щоб проводити там свої служби.

Здавалося б, для християнина це очевидні рішення – немає скандалів, криків, ворожнечі. Люди живуть у мирі та злагоді один з одним. Але чому ж повсюдно в нас зовсім інше? Навіщо взагалі ображати, принижувати та бити своїх співгромадян, сусідів? Якщо ти християнин, то чому не чинити по-християнськи?

Відповідь очевидна. До Церкви людина приходить, щоб стати богоподібною, стати схожою на Христа. Ну а поза Церквою все інакше. І винятки лише підтверджують правило.

Читайте також

Хочете «український Ватикан» – віддайте Лавру Церкві і йдіть по домівках

Якщо слідувати логіці Остапенка буквально, Києво-Печерська лавра має стати такою ж державою в Україні, якою Ватикан є для Італії.

Влада і ключі від Почаївської лаври

Диво в Херсоні

Церква лома і болгарки: чергова серія

Нерви Єленського: чому ДЕСС атакує адвокатів УПЦ

Нинішні суди за позовом ДЕСС проти Київської Митрополії проходять зовсім не так, як хотілося б Єленському.

Підозра співробітнику ФСБ і незручна деталь його біографії