Если можно протащить в рай ненависть и месть, это уже не будет рай
Бог простит грехи и моему врагу, и я его там встречу. Фото: Правмир
Возмущение это понятно, потому что в миру ненависть к плохим людям почитается за необходимую добродетель и священную обязанность Хороший человек в принципе определяется через ненависть к плохим, верность племени — через ненависть к его врагам.
Но таковы уж слова Господа в Евангелии «а если не будете прощать людям согрешения их, то и Отец ваш не простит вам согрешений ваших» (Матф.6:15)
и соображение простого здравого смысла — если можно протащить в рай ненависть и месть, это уже не будет рай; а желая себе прощения грехов, я должен быть готов, что Бог простит грехи и моему врагу, и я его там встречу.
Читайте також
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.