Если можно протащить в рай ненависть и месть, это уже не будет рай
Бог простит грехи и моему врагу, и я его там встречу. Фото: Правмир
Возмущение это понятно, потому что в миру ненависть к плохим людям почитается за необходимую добродетель и священную обязанность Хороший человек в принципе определяется через ненависть к плохим, верность племени — через ненависть к его врагам.
Но таковы уж слова Господа в Евангелии «а если не будете прощать людям согрешения их, то и Отец ваш не простит вам согрешений ваших» (Матф.6:15)
и соображение простого здравого смысла — если можно протащить в рай ненависть и месть, это уже не будет рай; а желая себе прощения грехов, я должен быть готов, что Бог простит грехи и моему врагу, и я его там встречу.
Читайте також
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.