Чому УПЦ – не російська, а її вигнання з храмів – беззаконня

Влада вигнала Успенську громаду з собору у Володимирі, щоб віддати його ПЦУ. Фото: Буг

Українська влада на чолі із Зеленським постійно запевняє західних партнерів, що в Україні немає жодних порушень свободи віросповідання, а той, хто говорить протилежне – агент Кремля. Мовляв, жодних захоплень храмів немає, всі 2000 і більше переходів з УПЦ до ПЦУ – суто добровільні.

Але навіть якщо на хвилину повірити, що це дійсно так, залишаються ще дії самої держави, навіть без урахування «подвигів» ПЦУ.

14 січня нардеп Гузь заявив, що відібраний у УПЦ кафедральний Успенський собор у Володимирі влада «передала на баланс» ПЦУ. До цього влада вигнала громади УПЦ із двох стародавніх соборів у Чернігові. До того – громаду Миколаївського собору та регентське училище в Кременці. Ще раніше вірних УПЦ вигнали з Трапезного та Успенського храмів Києво-Печерської лаври, передавши їх для потреб ПЦУ. І це лише найяскравіші приклади, в реальності їх величезна кількість.

По факту, держава виганяє з храмів одних громадян з українськими паспортами, щоб запустити туди інших. Але чому так відбувається? Чим другі настільки кращі за перших, що заради них попираються норми Конституції? Українська влада виправдовує це тим, що УПЦ – нібито частина РПЦ. Наприклад, про це заявила посол у США Стефанішина у відповідь на критику від конгресвумен Анни Пауліни Луни.

Але звідки таке твердження? Адже для настільки масового та очевидного порушення прав вірних потрібні дуже вагомі підстави. І ось тут – прокол. Жодних підстав називати УПЦ «російською» на сьогоднішній день – не існує від слова «зовсім». Є лише приватна думка п'ятьох чиновників ДЕСС (серед яких немає ні богословів, ні релігієзнавців), які у своєму «дослідженні» документів РПЦ вирішили, ніби Київська Митрополія (не вся УПЦ!) афілійована з Москвою. Але навіть ці свої аргументи вони ще повинні довести в суді.

Що в підсумку?

На січень 2026 року жодних правових підстав називати УПЦ «російською» у влади – немає. Тому всі вигнання вірних УПЦ з їхніх храмів на користь ПЦУ: у Володимирі, Чернігові, Києві чи будь-яких інших містах і селах – це явне та очевидне порушення їхніх конституційних прав на свободу віросповідання.

А якщо хтось буде говорити протилежне – нехай наведе на свою користь хоча б один аргумент.

Читайте також

Заборона священників в УПЦ – «репресії», а в УГКЦ – канонічна дисципліна?

Священника УГКЦ позбавили сану за перехід до ПЦУ. Уніати подають це як норму. Коли так само чинить УПЦ, на неї навалюється шквал критики. Чому так?

УПЦ і «МП»: хто говорить правду – Зеленський чи Буданов?

Заява Буданова про те, що називати УПЦ з приставкою «МП» – маніпуляція, викликала шок серед псевдопатріотів. Що означає ця заява і з якою метою вона зроблена?

Розкол як наслідок ослаблення віри та довіри до Воскреслого Христа

Пропонуємо вашій увазі роздуми про розкол керуючого справами УПЦ митрополита Антонія, які він надіслав до редакції СПЖ.

Церква, ТЦК і війна: чому «патріотичні» конфесії мовчать про головне

Чому «патріотичні конфесії» заради збереження України повинні закликати до миру.

Смерть Філарета як сигнал до знищення Епіфанієм Київського патріархату

Думенко та Зоря близькі до знищення Київського патріархату.

Суд без правосуддя: чому Константинополь втрачає довіру Церкви

Канони надали Константинопольській Церкві право вищої судової інстанції. Як вона користується цим правом?