Чому УПЦ – не російська, а її вигнання з храмів – беззаконня

Влада вигнала Успенську громаду з собору у Володимирі, щоб віддати його ПЦУ. Фото: Буг

Українська влада на чолі із Зеленським постійно запевняє західних партнерів, що в Україні немає жодних порушень свободи віросповідання, а той, хто говорить протилежне – агент Кремля. Мовляв, жодних захоплень храмів немає, всі 2000 і більше переходів з УПЦ до ПЦУ – суто добровільні.

Але навіть якщо на хвилину повірити, що це дійсно так, залишаються ще дії самої держави, навіть без урахування «подвигів» ПЦУ.

14 січня нардеп Гузь заявив, що відібраний у УПЦ кафедральний Успенський собор у Володимирі влада «передала на баланс» ПЦУ. До цього влада вигнала громади УПЦ із двох стародавніх соборів у Чернігові. До того – громаду Миколаївського собору та регентське училище в Кременці. Ще раніше вірних УПЦ вигнали з Трапезного та Успенського храмів Києво-Печерської лаври, передавши їх для потреб ПЦУ. І це лише найяскравіші приклади, в реальності їх величезна кількість.

По факту, держава виганяє з храмів одних громадян з українськими паспортами, щоб запустити туди інших. Але чому так відбувається? Чим другі настільки кращі за перших, що заради них попираються норми Конституції? Українська влада виправдовує це тим, що УПЦ – нібито частина РПЦ. Наприклад, про це заявила посол у США Стефанішина у відповідь на критику від конгресвумен Анни Пауліни Луни.

Але звідки таке твердження? Адже для настільки масового та очевидного порушення прав вірних потрібні дуже вагомі підстави. І ось тут – прокол. Жодних підстав називати УПЦ «російською» на сьогоднішній день – не існує від слова «зовсім». Є лише приватна думка п'ятьох чиновників ДЕСС (серед яких немає ні богословів, ні релігієзнавців), які у своєму «дослідженні» документів РПЦ вирішили, ніби Київська Митрополія (не вся УПЦ!) афілійована з Москвою. Але навіть ці свої аргументи вони ще повинні довести в суді.

Що в підсумку?

На січень 2026 року жодних правових підстав називати УПЦ «російською» у влади – немає. Тому всі вигнання вірних УПЦ з їхніх храмів на користь ПЦУ: у Володимирі, Чернігові, Києві чи будь-яких інших містах і селах – це явне та очевидне порушення їхніх конституційних прав на свободу віросповідання.

А якщо хтось буде говорити протилежне – нехай наведе на свою користь хоча б один аргумент.

Читайте також

Старець Гавриїл (Бунге) – про УПЦ, мучеництво у Святогірську та суд історії

Відверте інтерв'ю зі старцем із Швейцарії про вбивство у Святогірській лаврі, зізнання Патріарха Варфоломія, святість і зраду.

Чому УПЦ не повинна виправдовуватися за «московську» Літургію

Патріарх Варфоломій поминає Патріарха Кирила, клірики ПЦУ йому співслужать – і це норма. А служба митрополита Пимена в Єрусалимі – «зрада». Де логіка?

«Не дайте цій смерті розчинитися»: реакція світу на вбивство у Святогірську

Ієрархи Помісних Церков вимагають знайти вбивць ченця Варсонофія і говорять про атмосферу ненависті до УПЦ, в якій став можливим цей злочин.

Ми у вас крадемо, а ви поки громіть храми

Коли у країни крадуть гроші на укриття та бронежилети, їй терміново потрібен «винуватий». На роль цапа-відбувайла призначили УПЦ.

Чи може фонограма молитися?

«Богослужіння ПЦУ» під фонограму в Києво-Печерській лаврі змушує замислитися не лише про допустимість цього, а й про сенс богослужіння взагалі.

Розцерковлення України: коли все дозволяють і нічого не вимагають

Піст не потрібен, цнотливість зайва, чернецтво смішне, а священник УПЦ – ворог народу. Куди це веде релігійну свідомість українців.