Наші серця переповнювала вдячність Богу за ці випробування
Крестный ход в Почаев. Фото: Facebook Вита Михайлова
Цей рік не став виключенням, проте я вперше пішла без чоловіка - моєї підтримки та опори. На даний момент він несе службу у лавах ЗСУ. Цей хресний хід дуже важливий для усіх хрестоходців, які щороку збираються у Кам.-Под. для того, щоб подальші 7 днів молитовно провести у сугубій соборній молитві. Люди постійно йдуть з молитвою та піснеспівами - прославляючи Матір Божу та її Сина, відчуваючи особливу благодать. Долаючи кілометри тяжких доріг та борючись зі спрагою, біллю у мязах, дощем та спекою, мозолями та постійною невиспанністю, попри все з радістю та смиренням ідуть з Божою поміччю до святої обителі нашої Богородиці. Однак цього року додались йще нові випробування. Ми відчули на собі усю "любов" до ближнього прихильників ПЦУ. Перед нами закривали магазини, криниці, обзивали нецензурною лайкою, проклинали, били битами та кулаками, викрикували "Смерть ворогам!", спилювали дерева перекриваючи шлях машинам, які нам везли їжу аби нагодувати, кидали каміння, погрожували розстріляти, перекривали шлях через міста та села та багато іншого... А ми, проявляючи неабияку смиренність проти 20 людей, яких могли просто перетворити в пил чи змести наче вітром зі свого шляху 8000-м натовпом, ішли в обхід полями десятки кілометрів без злоби, ненависті чи жаги помсти. Наші серця переповнювала радість, вдячність Богу за ці випробування, які ми змогли перенести під покровом Богородиці во славу Божу. Їм ніколи не зрозуміти, що десятки тисяч віруючих готові померти за свою Віру в Бога
Матфея 10:14
А если кто не примет вас и не послушает слов ваших, то, выходя из дома или из города того, отрясите прах от ног ваших;
Вiд Матвiя 5:11
Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радій те та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
Читайте також
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.