Влада почала говорити правду про УПЦ та церковну ситуацію?

10 вересня 2022 року, під час конференції «Життєстійкість після перемоги: виміри безпеки суспільного життя українців», голова Держслужби у справах етнополітики та свободи совісті України Олена Богдан озвучила кілька дуже незвичайних для українського суспільства тез, що стосуються УПЦ. Якщо коротко – Богдан розповіла всю правду про УПЦ та церковну ситуацію в Україні, озвучила все те, що озвучувати не прийнято.

Зазначимо, що Конференцію було організовано уніатським Українським Католицьким Університетом та Києво-Могилянською академією, які ніяк не можна назвати друзями УПЦ. Спікерами були також люди, м'яко кажучи, налаштовані проти Церкви. Неважко здогадатися, що організатори планували розглядати питання «війни цивілізацій» саме в руслі конкретної боротьби проти УПЦ, на що недвозначно натякнув модератор «дискусії», який запитав: «куди виселяти московських попів?». Однак практично з самого початку все пішло не за планом.

Екссвященник УПЦ Георгій Коваленко, який виступав як спікер, розмірковуючи про документ «Україна після перемоги: Бачення України 2030» спитав, а як саме автори цього проекту мають намір мінімізувати вплив УПЦ: «Як ви це собі уявляєте? Вона має випаруватися, як роса на сонці? Що з нею має статися?». Крім того, Коваленко наголосив, що і з погляду Конституції України вирішити «проблему УПЦ» буде дуже непросто.

Але справжньою несподіванкою став виступ голови Держетнополітики Олени Богдан. На самому початку вона наголосила, що представники національностей, які проживають на території України, сприймають нашу країну як простір свободи та самореалізації. Тим самим вона дала зрозуміти, що свобода, в тому числі релігійна, – це необхідна складова державної політики України, її майбутнє та сьогодення. А далі глава держслужби заговорила про те, що «неприємно чути, але існує насправді», тобто про реальний стан справ у релігійній сфері України.

Ще на початку своєї промови О. Богдан підкреслила, що її структура діє в рамках Міністерства культури і підзвітна саме йому. Тому слова голови Держетнополітики не можна сприймати лише як особисту думку. То що ж відбувається?

ЗМІ не кажуть правду про УПЦ

За словами Олени Богдан, те, що говорять про УПЦ у ЗМІ, радикально відрізняється від того, що відбувається в реальності. Журналісти мовчать, що віряни УПЦ воюють на фронті, що УПЦ займається благодійністю, що її храми наповнені тими, хто молиться. За словами Богдан, це все залишається «за лаштунками».

Додамо, що у ЗМІ не лише не повідомляють правди про УПЦ, там говорять дуже багато брехні. Останні кілька років саме ЗМІ роблять все, щоб максимально очорнити образ нашої Церкви у суспільстві. У всі ці легенди про «гроші в Москву», «зброю в храмах», «колаборантів у рясах» дуже багато людей вірить. Така «політика» дає свої негативні плоди, перетворюючи найбільшу релігійну конфесію на маргінальну групу, яку хочуть «заборонити та знищити».

Можна з упевненістю сказати: якщо припинити ліпити з Церкви образ ворога, то досить швидко дуже багато хто усвідомить, наскільки реальна картина відрізняється від віртуальної.

Олена Богдан зазначила, що статут Київської митрополії не містить жодних посилань до РПЦ, як і статути єпархій, а після Собору УПЦ від 27 травня – таких посилань немає і в основному Статуті Української Православної Церкви. Єдине запитання, яке залишилося у держструктурі, це питання про третій пункт грамоти Патріарха Олексія, на яку посилається Статут. Цей пункт каже, що УПЦ пов'язана з іншими Помісними Православними Церквами через РПЦ. У Держетнополітики направили письмовий запит на митрополію з проханням пояснити, чи є цей зв'язок координуючим чи лише духовним. Мабуть, після відповіді на це запитання держава претензій до УПЦ більше не матиме?

УПЦ – найбільша конфесія України

Олена Богдан кілька разів сказала, що Українська Православна Церква є найбільшою релігійною конфесією країни. Вона підкреслила, що має об'єктивну інформацію про кількість храмів в УПЦ та ПЦУ, а також ступінь їх наповненості на службах, тому може говорити об'єктивно. Понад те, вона назвала конкретні цифри. За її словами, в УПЦ майже вдвічі більше священиків, ніж у ПЦУ, набагато більше храмів (логічно припустити, що співвідношення приблизне таке саме, як і з кількістю священників) та близько 2 мільйонів парафіян.

Олена Богдан кілька разів сказала, що Українська Православна Церква є найбільшою релігійною конфесією країни.

Ще Філарет любив розповідати, що його Київський патріархат більший, ніж УПЦ. А вже голова ПЦУ Думенко з товаришами роблять подібні заяви регулярно. Звичайно, на тлі хресних ходів УПЦ, які збирають сотні тисяч вірян, такі заяви виглядають комічно, проте в ПЦУ продовжують їх тиражувати, посилаючись на різні соцопитування. Тому офіційна заява голови Держетнополітики (за всієї своєї очевидності) дуже важлива й ставить у цій абсурдній дискусії крапку.

Богдан нарікала, що поки представники її структури не мають можливості простежити ситуацію в регіонах, але те, що вона бачить у Києві, говорить саме за себе: «У Києві переважна кількість православних храмів УПЦ, і вони не порожні. Вони не були порожніми в квітні, й вони не порожні зараз. Вони наповнені вірянами». А от у храмах ПЦУ, за її словами, люди також є, але «там немає ситуації, що храми переповнені, немає. У них є місце, можна ще заходити».

Кому передавати лаври УПЦ, якщо ПЦУ не має ні ченців, ні парафіян?

Нещодавно в Раді зареєстрували законопроект про передачу Почаївської та Києво-Печерської лавр ПЦУ. Аналогічний заклик видав екснардеп Олександр Бригінець. У травні ПЦУ оголосила про створення релігійної організації «Києво-Печерська лавра» та вимагала передати їй один із храмів Лаври. Іншими словами, відбувається активна провокаційна робота щодо підготовки рейдерського захоплення святинь УПЦ.

І ось усім цим людям по суті відповіла Олена Богдан. Якщо коротко – передавати Лаври просто нема кому. У ПЦУ немає ченців.

«Хтось запитував, скільки ченців ПЦУ в Києві? Менше 50. Тільки в одній Києво-Печерській лаврі, це УПЦ, понад 200 ченців. А з семінаристами та викладачами академії їх понад 600», – заявила Богдан.

Тобто вона натякнула, що якщо передати Лавру ПЦУ, то навіть усі ченці Києва із цієї структури не зможуть її заповнити бодай на малу частину. Адже там мільйонні комунальні рахунки та витрати на реставрацію – «це дуже великі суми, їх оплачує не держава, а релігійне об'єднання УПЦ».

Ще один важливий момент – прямо через дорогу від Києво-Печерської лаври розташований Феодосійський монастир. Цитата Богдан: «Якщо Ви зайдете туди в неділю на богослужіння, ви побачите, скільки там людей. І можете уявити, скільки там ченців, знаючи, що на весь Київ їх менше ніж 50». Натяк голови Держетнополітики більш ніж прозорий – якщо прямо біля Лаври ПЦУ не має ні ченців, ні парафіян, то що зміниться, якщо віддати їм Києво-Печерський монастир? Який у цьому сенс? Гадаю, Олена Богдан дуже доступно пояснила, чому віддавати ПЦУ Лаври – дуже невдала ідея.

Натяк голови Держетнополітики більш ніж прозорий – якщо прямо біля Лаври ПЦУ не має ні ченців, ні парафіян, то що зміниться, якщо віддати їм Києво-Печерський монастир?

2 мільйони вірян в УПЦ: багато чи мало?

Олена Богдан озвучила цифру в 2 мільйони вірян УПЦ. Швидше за все, ці розрахунки бралися за принципом «щонайменше», особливо, якщо згадати, що лише на Великій хресній ході УПЦ 2021 року миттєво зібралося 350 тисяч вірян. Але навіть ця «скромна» кількість 2 мільйони не може не вражати. Адже, як зауважила Олена Богдан, ці люди – «релігійно-активні».

Тобто в даному випадку йдеться не просто про симпатиків УПЦ, а про тих, кого ми називаємо воцерковленими людьми. Іншими словами, якщо на даний момент в Україні проживає 35-37 мільйонів осіб, то 2 мільйони – близько 6%, а це багато (наприклад, у тій же РПЦ людей, які ходять до храмів і дотримуються постів, за словами представників Церкви, від 3 до 4 відсотків).

ПЦУ відбирає в УПЦ храми, й вони стоять порожні

ПЦУшники та «патріоти» намагаються розповідати, що жодних захоплень в Україні немає, що це все вигадки вірян Української Православної Церкви. І ось раптово цю тезу спростовують у Держетнополітики. Виявляється, це все є. І наслідки захоплень сумні. Вірян УПЦ з їхніх храмів виганяють, а натомість ніхто туди не приходить.

Олена Богдан заявила, що багато хто їй каже, мовляв, масові «релігійні конфлікти» вже траплялися в історії України, а тому зараз не треба драматизувати. Глава Держетнополітики з такими людьми не погоджується. Чому?

Тому що раніше такі конфлікти були пов'язані з ситуацією, коли УГКЦ, яка тривалий час перебувала в підпіллі, з падінням СРСР набула легалізації та повертала собі храми, відібрані радянською владою. А от у думенківців ніякого підпілля немає, і брати вірян їм нема звідки. Цю тезу Богдан підтвердила фактом, що понад 100 храмів, уже захоплених ПЦУ, стоять порожніми: «Я не знаю, як докричатися до всіх, до двох митрополій, до українського суспільства, бо ця ситуація стає з кожним днем ​​дедалі небезпечнішою. Тут треба мати мужність визнати факти, навіть якщо вони незручні, і далі мати мудрість гідно вийти з цієї ситуації».

Що ж, заклик до визнання фактів є дуже своєчасним. Залишилося тільки зробити останній крок і почати робити конкретні кроки щодо «виходу з ситуації».

Спроби заборонити УПЦ призведуть до дестабілізації України

Олена Богдан заявила, що конфлікти навколо захоплення храмів УПЦ шкодять іміджу України на міжнародній арені, а також створюють «картинку», яка повністю, за її словами, вписується в наратив РФ. А це небезпечно, «бо може призвести до думки, що в чомусь Росія має рацію».

Але особливо небезпечно, що релігійні конфлікти точно призведуть до дестабілізації в Україні.

«Багато хто думає, що вірян УПЦ залишилося дуже мало й потрібно тільки піднатиснути, й такого феномену, як УПЦ, в українському суспільстві не буде», – зазначила Олена Богдан. Але, зважаючи на те, що в Українській Православній Церкві понад 10 000 релігійних організацій та 2 мільйони вірян, спроби заборонити УПЦ – прямий шлях до дестабілізації країни: «Це дуже простий спосіб дестабілізувати ситуацію в суспільстві та створити протидію між громадянами, дуже серйозну боротьбу громадян із правоохоронними органами, створити образу та недовіру до органів державної влади, бо хтось має прийти та вивести людей із храмів, а на їхнє місце (на місце тих, кого вивели, – Ред.) не прийдуть нові».

***

Виступ Олени Богдан можна розглядати як певну еволюцію (або навіть революцію) у позиції влади щодо УПЦ. Незрозуміло поки що, як далі розвиватимуться події, і чи припинить влада беззаконня, що відбувається у релігійній сфері України. Проте очевидно, що за ситуацією там стежать і стосовно неї чудово обізнані. Вже цей факт має протверезити багатьох урядовців та «активістів», які, порушуючи Конституцію, борються проти Української Православної Церкви.

Ще раз зазначимо, що на слова Богдан не можна дивитися лише як на її особисту позицію, бо зовсім недавно міністр культури Олександр Ткаченко заявив, що не знає в Україні «РПЦвУ», а знає лише УПЦ. І дуже хочеться сподіватися, що відтепер така позиція влади стане офіційною й реалізовуватиметься на практиці. Як того й потребує Конституція України.

Читайте також