Неудачная святая
Православный приход в одной из европейских стран. Был основан грузинами, но потом русских понаехало и теперь русских большинство. Храм освящен в честь святой грузинской Царицы Тамары.
Служат в помещении на первом этаже торгового центра. Вдруг собственник выдвигает жесткие требования: в течение полугода выкупить помещение или съезжать. Съезжать никто не хочет, но и денег на выкуп нет. Каждое воскресение после литургии настоятель служит молебны Царице Тамаре, чтобы нашлись деньги. Весь приход молится. Денег нет.
Наконец, когда время оплаты совсем приближается, настоятель собирает экстренное собрание прихожан.
- Что делать будем?
Все молчат. Уже все варианты, где деньги найти, перебраны. Поднимается один русский прихожанин и говорит.
- А я считаю, что надо святого поменять. Ну что это за святая такая грузинская царица Тамара? Молимся ей, молимся, не помогает. Слабая святая. Предлагаю взять какого-то нормального русского святого, пусть он будет нашим покровителем, будем ему молиться, глядишь, поможет.
Поднимается шум. Грузины обижаются, кричат:
- Мы тут были первыми! Не отдадим нашу святую!
Русские в ответ:
- Да зачем она нужна, если толку от нее ноль!
Наконец, принимают решение. Дают грузинам 10 дней. Если через десять дней деньги на выкуп не найдутся, будут голосовать за нового святого.
Через девять дней, ровно накануне собрания по переизбранию святого покровителя, неизвестный передал отцу-настоятелю сумму необходимую для выкупа помещения.
Вот они там и гадают до сих пор:
- Грузины подсуетились и деньги все-таки нашли, или это чудо по молитвам Царицы Тамары случилось?
Ничего не понятно.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.