Неудачная святая
Православный приход в одной из европейских стран. Был основан грузинами, но потом русских понаехало и теперь русских большинство. Храм освящен в честь святой грузинской Царицы Тамары.
Служат в помещении на первом этаже торгового центра. Вдруг собственник выдвигает жесткие требования: в течение полугода выкупить помещение или съезжать. Съезжать никто не хочет, но и денег на выкуп нет. Каждое воскресение после литургии настоятель служит молебны Царице Тамаре, чтобы нашлись деньги. Весь приход молится. Денег нет.
Наконец, когда время оплаты совсем приближается, настоятель собирает экстренное собрание прихожан.
- Что делать будем?
Все молчат. Уже все варианты, где деньги найти, перебраны. Поднимается один русский прихожанин и говорит.
- А я считаю, что надо святого поменять. Ну что это за святая такая грузинская царица Тамара? Молимся ей, молимся, не помогает. Слабая святая. Предлагаю взять какого-то нормального русского святого, пусть он будет нашим покровителем, будем ему молиться, глядишь, поможет.
Поднимается шум. Грузины обижаются, кричат:
- Мы тут были первыми! Не отдадим нашу святую!
Русские в ответ:
- Да зачем она нужна, если толку от нее ноль!
Наконец, принимают решение. Дают грузинам 10 дней. Если через десять дней деньги на выкуп не найдутся, будут голосовать за нового святого.
Через девять дней, ровно накануне собрания по переизбранию святого покровителя, неизвестный передал отцу-настоятелю сумму необходимую для выкупа помещения.
Вот они там и гадают до сих пор:
- Грузины подсуетились и деньги все-таки нашли, или это чудо по молитвам Царицы Тамары случилось?
Ничего не понятно.
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.