Я часть огромного воинства которому больше чем две тысячи лет
Вчера вечером пелось «Кресту твоему, покланяемся Владыко…». Каждый раз у меня, когда я это слышу от хора священства, мурашки по коже. Как бы фальшиво до этого не пели отцы, они вдруг подтягиваются, выстраиваются и поют очень стройно. Звучание получается какое-то самобытное. Ощущение, что сейчас я услышу потрескивание грампластинки.
Каждый раз во мне просыпается чувство, что я это слышал ещё в глубоком детстве, хотя я крестился в 12 лет. Видимо этот тропарь заложен у любого человека на генетическом уровне. Хотя, может это только у меня, в моем воображении. Духовная связь со своими православными предками.
Время в этот момент теряет свою силу и значение, границы между веками становятся прозрачными. У меня стойкое осознание, что рядом со мной поют его священники и из ХIII века, и из ХVII. Я часть огромного воинства которому больше чем две тысячи лет. Воинство Христа, движимого Любовью к Богу и людям.
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.