Жить дальше в ритме ежедневного покаяния и не отчаиваться!

Покаяние.

Мы этого уже не помним, но когда-то Господь каждому из нас дал практически абсолютно чистую душу. 
Мы её не сохранили. Да и как её можно было бы сохранить, ума не приложу? 

Потом, особенно это касается тех, кто принял крещение в зрелом возрасте, Господь очистил душу огнём благодати Святого Духа в крестильной купели. Мы и этого дара не сохранили. Ведь не очень понятно, как живя в мире, можно оставаться вне греха? Чего не хочу, то делаю, а что хочу, того не делаю...

Вследствие наших греховных наклонностей, мы каемся и даже исповедуемся, но результат оставляет желать лучшего. Душа продолжает находить грязные лужи. И увы, это далеко не целебные грязевые ванны. Это, скорее, серные топи.

Что же делать? Жить дальше в ритме ежедневного покаяния и не отчаиваться! Господь понимает все наши немощи. И просящего Его о помиловании, Он не отправит на муки вечные. Верю в это!

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади