Чому допомога онкохворим дітям – загроза держбезпеці

С. Бобровська. Фото: Фейсбук Бобровської

Нардеп Соломія Бобровська знайшла у своєму насиченому графіку час, щоб написати звернення до Рівненської міськради. Її обурило, що влада дозволила Рівненській єпархії провести в місцевому будинку культури благодійний фестиваль для онкохворих діток. На ньому священники та віряни зібрали понад 210 тисяч гривень, які, можливо, допомогли врятувати чиєсь життя.

Так от, Бобровська заявила, ніби у Рівненської єпархії є «інституційний та світоглядний зв'язок з країною-агресором», а тому такий захід загрожував нацбезпеці країни і проводити його було не можна.

Поставимо питання.

1. Чи є у Бобровської докази зв'язків священників і мирян Рівненської єпархії з країною-агресором? Чи є у неї факти, що благодійний фестиваль загрожував нацбезпеці?
Якби були, вона б їх давно надала. Тобто їх немає.

2. Бобровська аргументує звернення тим, що Рівненська облрада заборонила УПЦ. Але вона не може не знати, що заборони конфесій місцевими владами – незаконні і не можуть мати жодних наслідків. А якщо не знає – що вона робить у Раді?

3. Може, нардеп сама перераховує гроші онкохворим діткам, і ці суми з надлишком покривають все, що могли б зібрати в УПЦ? Ні, нічого подібного ми не бачимо.

Лист Бобровської має цілком прогнозовані наслідки: наступного разу влада Рівного (і не тільки) благодійні акції УПЦ заборонить, хоча б тому, щоб потім не відповідати перед роздратованими депутатами. А значить – діти, старці чи інші люди, які потребують допомоги, цю допомогу не отримають. Хто від цього виграє? Діти, народ, країна-агресор?

Може цьому народу пора згадати, що депутати – це не «господарі життя», а його обранці? Що їхній прямий обов'язок – турбуватися не про свої гаманці, а про людей? Робити їхнє життя кращим, любити їх? А коли слухаєш Бобровську, Гузя та інших потураєвих, то враження, що вся їхня турбота – гнати, цькувати і ненавидіти.

Жодна влада не вічна, в тому числі й ця. І на наступних виборах народу варто не забувати всі «подвиги» нинішніх владних. Нехай вони на «чесно зароблені» поселяться всі разом десь на Мальдівах і будуть ненавидіти вже один одного.

Але не нас.

Читайте також