Як Епіфаній став наступником «окупанта»
Думенко оголосив себе наступником екзарха РПЦ. Колаж: СПЖ
Епіфаній Думенко продовжує розбирати вкрадену «спадщину», що дісталася йому після смерті Філарета. Проводячи чергову «службу» в Лаврі, він надів панагію, яка належала ще екзарху РПЦ митрополиту Іоанну (Соколову).
Спікер ПЦУ Зоря бачить у цьому «символізм» і «спадкоємність». Мовляв, Думенко – законний наміснік Лаври, адже у нього є панагія одного із законних священноархімандритів обителі.
І все б нічого, якби не одна нестиковка. Уже кілька років ПЦУ просуває тезу, згідно з якою весь період Православ'я на українських землях після 1686 року – коли Константинополь передав Київську митрополію Москві – це «духовна окупація».
На початку 2023 року, коли ПЦУ вперше пустили в Лавру, вона опублікувала програмний текст із чіткою формулою: ПЦУ – спадкоємиця «константинопольської» Київської митрополії, а УПЦ – «московського» періоду. Автори заяви не полінувалися навіть розділити святих Києво-Печерських: із 120 угодників 100 оголосили «правильними», тобто «константинопольськими», а 20 – «окупаційними».
А тепер повернемося до особистості екзарха, чию панагію надів Думенко. Він народився в Підмосков'ї і майже до 70 років жив і служив на різних кафедрах у Росії. Після направлення до Києва в 1944 році, як стверджують у РПЦ, він «був єдиним архієреєм патріаршої орієнтації на всій Україні». За даними «Вікіпедії», через екзарха «радянська влада керувала підпорядкуванням православного церковного життя України Московському Патріархату». Крім того, митрополит координував розгром уніатів і приєднання їх до РПЦ.
Іншими словами, в системі координат ПЦУ владика Іоанн був живим втіленням тієї самої «духовної окупації» України і Києво-Печерської лаври, з якою вони сьогодні так героїчно борються.
І спадкоємцем такого «окупанта» сьогодні представляють Епіфанія. Не питайте, як це можливо. Думається, відповідь проста: Сергій Думенко знайшов у речах Філарета красиву панагію, і під неї заднім числом вигадали концепцію.
Учора – окупація, сьогодні – спадкоємність. Учора – ворог, сьогодні – попередник. Логіки тут немає і не передбачалося.
Розрахунок Зорі, що прихильники ПЦУ ніяких протиріч не помітять. І, як показує досвід, розрахунок вірний.
Читайте також
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.
Темники про вбивство у Святогірську вже запущені?
В «Еспресо» глядачеві дають зрозуміти, що нічого страшного не сталося, що ченців МП не дуже-то й шкода.
Чому рабин і екзарх просять за корупціонерів?
Рабин і екзарх – дуже розумні люди, і не можуть не розуміти, що своїми діями завдають своїй репутації дуже серйозного удару. Втім, вони до суду прийшли. Чому?
Лавра: хто в домі господар?
І владі, і ПЦУ православні храми фактично не потрібні. Їм потрібно показати, хто в них господар.