Пресвята Богородиця, як приклад для наслідування

«Рождество твое, Богородице Дево, радость возвести всей вселенней…», - такими словами оспівує тропар свята цю величну подію, яка насправді стала однією з визначальних в історії Церкви Христової. Народження Божої Матері фактично покладає початок історії християнства, оскільки саме з Діви Марії втілюється Спаситель світу – Христос.

Хоча про саму подію різдва Пресвятої Богородиці не згадується в жодному з Євангелій, в Православній Церкві це свято стоїть в розряді дванадесятих, тобто таких, які є найбільш шанованими. Маленька Марія з’явилась на світ для того, аби виконати ту важливу місію, для якої Її було обрано.

Показовим є те, що саме особа жіночої статі зробила величезний внесок у справу всезагального Спасіння. Хоча про Божу Матір у Святому Письмі є лише кілька згадок, однак всі вони просякнуті вічними прикладами для наслідування і є втіленням найкращих жіночих чеснот.

Сказати, що жінки повинні ставити собі за ідеал саме Богородицю – не сказати нічого! Діва Марія від початку і до кінця свого життя є прикладом не просто жіночого, але християнського смирення, терпіння, співстраждання, прощення та  любові. Саме ці якості, в яких Божа Матір проявила себе, роблять її «чеснішою від херувимів», даючи в подальшому підстави вважати Її заступницею за весь рід людський.

Яким люблячим і терплячим повинне бути серце жінки, аби витерпіти страждання і смерть своєї дитини, а потім ще і стати покровителькою і захисницею тих, через кого і за кого померло її дитя? Чи знайдемо ми сьогодні подібні приклади подібної не лише материнської, але і християнської любові? Все це пережила Пресвята Богородиця. Знаючи призначення свого Сина, живучи з цим від початку Його народження, Вона ані на мить не засумнівалась в необхідності покладеної на Нього місії.

Залишаючись однією з людей, Діва Марія стає вищою за ангелів. Ставши вищою за усі небесні сили, вона лишається назавжди з людьми. Не дарма Христова Церква віддано і посилено підносить свої молитви до Божої Матері, знаючи, що Діва Марія не полишить в скорботах.

Різдво Богородиці, як торжество Церкви, відкриває перед віруючими новий дороговказ, даючи надію. Життя Божої Матері – безперестанний урок для засвоєння усім, хто прагне Спасіння. Успіння Божої Матері – приклад і символ того, що смерть більше немає влади над людьми, якщо вони лишаються вірними Богові і Його правді.

{gallery}0001_photo/2015/09/20/rozhdestvo_bogorodicy{/gallery}

Читайте также

Бегство в Египет: инструкция по выживанию во времена Ирода

Бог бежит в страну зла, чтобы спастись. Почему молчание сегодня громче крика, а незнание новостей – акт мужества? Учимся у Святого семейства искусству внутренней эмиграции.

Святой, которого «отменили»: первая встреча с Нектарием Эгинским

Его выгнали с позором, лишили работы и средств к существованию. Почему самый гонимый епископ XX века – лучший собеседник для украинского христианина.

Бог с нашей группой крови: Почему Рождество – это не просто день рождения

Мы думаем, что Он пришел дать нам правила, а Он пришел дать нам Свою жизнь. Разбираем догмат об Обожении: как Рождество сделало нас генетическими родственниками Творца.

Рождество в аду: почему Бог родился не во дворце, а в хлеву

Мы привыкли к сладкой сказке, но Бог родился в грязи и холоде. Как найти свет, когда вокруг тьма и смерть? Это праздник не для сытых, а для тех, кто хочет выжить.

День перед Чудом: как не проспать Рождество в кухонной суете

Разбираем скрытые смыслы Сочельника. Почему Царские часы читаются в тишине, зачем нужен голод перед пиром и где на самом деле загорается Вифлеемская звезда.

Проклятие рода: как остановить эстафету боли и изменить судьбу

Родословная Христа – не парад героев, а список убийц и блудниц. Мы наследуем страхи предков, но можем стать фильтром, который остановит зло.