Спростування: громада УПЦ у селі Куликів на Тернопільщині збережена!
У Тернопільській єпархії УПЦ прокоментували статтю про «одностайний перехід до Київського патріархату» у селі Куликів, яку опублікував ресурс «РІСУ». Як і очікувалось, під таким голосним заголовком пройшла звичайна інформація про те, що сільський осередок УПЦ КП всього лише перереєстрував свій статут. Як складаються обставини у цьому селі зараз?
Зі слів протоієрея Георгія Прокопчука, який служить на приході УПЦ неподалік Куликова, храм у цьому селі дійсно захоплений Київським патріархатом з участю «Правого сектору». Та громада Української Православної Церкви, хоч і невелика, але продовжує свою діяльність. Приміщення для богослужіння своїм єдиновірцям виділила одна з місцевих жительок. Відтак, хоча на місцевого священика і тиснуть, і переконують його перейти до УПЦ КП, він надалі служить тут Літургію.
Дехто з православних вірян Куликова відвідує інші приходи, по сусідніх селах. В принципі, до цього храму, який більше нагадує капличку, ніколи не ходило багато людей. Та й усе село – фактично одна вулиця. Як будуть утримувати цю споруду її нові господарі, невідомо. Будувати тут новий храм УПЦ просто недоцільно, але постійне приміщення для молитов будуть шукати.
Куликів – абсолютно унікальний осередок українського Православ’я. Цікаво, що українською мовою тут служать аж з 1937 року, служили і у новітні часи, і безпосередньо перед захопленням. Тому що саме не сподобалось ініціаторам «переходу» храму до іншої конфесії, зрозуміти складно.
Що стосується нинішнього міжконфесійного загострення у Кременецькому районі, то активісти УПЦ КП у Куликові вже встигли «відзначитись» у процесі рейдерських захоплень культових споруд УПЦ. На початку, як заведено в обласної влади, осередок УПЦ намагались силоміць «перепрофілювати» на громаду УПЦ КП. Однак у процесі виявився невеличкий конфуз. З’ясувалось, що, як підтверджує необ’єктивна публікація «РІСУ», громада Київського патріархату існувала у селі ще з 1993 року! Чому про це ніхто не знав, зрозуміти складно. Відтак, громаді УПЦ у селі дали спокій, та перереєстрували статут осередку Київського патріархату. Власне, у цьому і полягає вся новина.
Читайте также
Почаевский крестный ход как народный референдум о вере
35–40 тысяч паломников прошли более 200 км до Почаева несмотря на запреты, проверки и травлю в медиа – и это больше, чем когда-либо за годы войны.
Диссертация о «первенстве» Константинополя: спор, который придется решать
Появилось большое академическое исследование о «первенстве» Константинополя. Почему это важно и для Украины, и для всего Православия?
Нож в спину: кто на самом деле сорвал Томос в 2008 году?
Виктор Балога рассказал, как Ющенко упустил патриархат в 2008-м. Но факты его же истории указывают на другого виновника – и предвещают сценарий 2018 года.
Украина: от христианства – к национальной религии?
Власти создают в Лавре пантеон, перезахоранивают тела нацгероев, устраивают церемонии с языческим подтекстом. Что это? Попробуем разобраться.
Портрет болгарского сторонника ПЦУ
Архимандрит Никанор поддержал ПЦУ и объявил войну собственному Патриарху. За обоими шагами стоит один принцип – право самому решать, кто в Церкви каноничен.
Кто скажет епископу, что он не прав?
Почему уверенность в собственной правоте так легко принять за духовное возрастание – и почему это разговор не только о епископах.