Спростування: громада УПЦ у селі Куликів на Тернопільщині збережена!

У Тернопільській єпархії УПЦ прокоментували статтю про «одностайний перехід до Київського патріархату» у селі Куликів, яку опублікував ресурс «РІСУ». Як і очікувалось, під таким голосним заголовком пройшла звичайна інформація про те, що сільський осередок УПЦ КП всього лише перереєстрував свій статут. Як складаються обставини у цьому селі зараз?

Зі слів протоієрея Георгія Прокопчука, який служить на приході УПЦ неподалік Куликова, храм у цьому селі дійсно захоплений Київським патріархатом з участю  «Правого сектору». Та громада Української Православної Церкви, хоч і невелика, але продовжує свою діяльність. Приміщення для богослужіння своїм єдиновірцям виділила одна з місцевих жительок. Відтак, хоча на місцевого священика і тиснуть, і переконують його перейти до УПЦ КП, він надалі служить тут Літургію.

Дехто з православних вірян Куликова відвідує інші приходи, по сусідніх селах. В принципі, до цього храму, який більше нагадує капличку, ніколи не ходило багато людей. Та й усе село – фактично одна вулиця. Як будуть утримувати цю споруду її нові господарі, невідомо. Будувати тут новий храм УПЦ просто недоцільно, але постійне приміщення для молитов будуть шукати.

Куликів – абсолютно унікальний осередок українського Православ’я. Цікаво, що українською мовою тут служать аж з 1937 року, служили і у новітні часи, і безпосередньо перед захопленням. Тому що саме не сподобалось ініціаторам «переходу» храму до іншої конфесії, зрозуміти складно.

Що стосується нинішнього міжконфесійного загострення у Кременецькому районі, то активісти УПЦ КП у Куликові вже встигли «відзначитись» у процесі рейдерських захоплень культових споруд УПЦ. На початку, як заведено в обласної влади, осередок УПЦ намагались силоміць «перепрофілювати» на громаду УПЦ КП. Однак у процесі виявився невеличкий конфуз. З’ясувалось, що, як підтверджує необ’єктивна публікація «РІСУ», громада Київського патріархату існувала у селі ще з 1993 року! Чому про це ніхто не знав, зрозуміти складно. Відтак, громаді УПЦ у селі дали спокій, та перереєстрували статут осередку Київського патріархату. Власне, у цьому і полягає вся новина.

Читайте также

Как ПЦУ и УГКЦ превращают исполнителей Волыни в героев

Две конфессии, претендующие на особую роль в государстве, героизируют персон, за которыми стоят тысячи жертв среди мирного населения. Как и зачем они это делают?

«Храм всех богов» вместо дома Богородицы: зачем власти пантеон в Лавре

Из Лавры изгнали монахов, провели там концерты и кулинарные шоу, устроили кощунственные манипуляции с мощами. А теперь строят неоязыческий пантеон.

Зачем православные иерархи приучают нас к «архиепископессам»?

Патриарх Феофил принял Сару Маллалли в Иерусалиме, на Фанаре молятся с «епископессами»-лесбиянками. Это не вежливость и не дипломатия. Так открывается окно Овертона.

Визит папы, майданы и «уход от Москвы»: кто выиграл?

Еленский признал, что визит Иоанна Павла II стал шагом «прочь от Москвы» и связан с двумя Майданами. Посмотрим, что от этого получила УГКЦ, а что – вся остальная Украина.

Отлучение Кохановской: о чем умолчал одесский указ

В УПЦ возник конфликт из-за указа Одесского митрополита об отлучении от Причастия правозащитницы Виктории Кохановской.

Горящая Лавра: почему христианин не может быть частью войны ненависти

Полыхающая крыша Успенского собора – это образ нашего времени.