Спростування: громада УПЦ у селі Куликів на Тернопільщині збережена!
У Тернопільській єпархії УПЦ прокоментували статтю про «одностайний перехід до Київського патріархату» у селі Куликів, яку опублікував ресурс «РІСУ». Як і очікувалось, під таким голосним заголовком пройшла звичайна інформація про те, що сільський осередок УПЦ КП всього лише перереєстрував свій статут. Як складаються обставини у цьому селі зараз?
Зі слів протоієрея Георгія Прокопчука, який служить на приході УПЦ неподалік Куликова, храм у цьому селі дійсно захоплений Київським патріархатом з участю «Правого сектору». Та громада Української Православної Церкви, хоч і невелика, але продовжує свою діяльність. Приміщення для богослужіння своїм єдиновірцям виділила одна з місцевих жительок. Відтак, хоча на місцевого священика і тиснуть, і переконують його перейти до УПЦ КП, він надалі служить тут Літургію.
Дехто з православних вірян Куликова відвідує інші приходи, по сусідніх селах. В принципі, до цього храму, який більше нагадує капличку, ніколи не ходило багато людей. Та й усе село – фактично одна вулиця. Як будуть утримувати цю споруду її нові господарі, невідомо. Будувати тут новий храм УПЦ просто недоцільно, але постійне приміщення для молитов будуть шукати.
Куликів – абсолютно унікальний осередок українського Православ’я. Цікаво, що українською мовою тут служать аж з 1937 року, служили і у новітні часи, і безпосередньо перед захопленням. Тому що саме не сподобалось ініціаторам «переходу» храму до іншої конфесії, зрозуміти складно.
Що стосується нинішнього міжконфесійного загострення у Кременецькому районі, то активісти УПЦ КП у Куликові вже встигли «відзначитись» у процесі рейдерських захоплень культових споруд УПЦ. На початку, як заведено в обласної влади, осередок УПЦ намагались силоміць «перепрофілювати» на громаду УПЦ КП. Однак у процесі виявився невеличкий конфуз. З’ясувалось, що, як підтверджує необ’єктивна публікація «РІСУ», громада Київського патріархату існувала у селі ще з 1993 року! Чому про це ніхто не знав, зрозуміти складно. Відтак, громаді УПЦ у селі дали спокій, та перереєстрували статут осередку Київського патріархату. Власне, у цьому і полягає вся новина.
Читайте также
«Духовная сила» на крови: правда об украинском Пантеоне
Украинская власть строит «место духовной силы нации». Но может ли духовность основываться на культе людей, связанных с нацизмом, погромами и войной друг против друга?
УПЦ КП после Филарета: церковь, бренд или убежище для маргиналов?
Киевский патриархат подает признаки активной жизнедеятельности: принимает зарубежные общины и раздает «хиротонии». Что это: возрождение или легитимация лиц с проблемным прошлым?
Годовщина Феофании: четыре архиерея – о Соборе, давлении и единстве УПЦ
Под годовщину Собора в Феофании снова поползли слухи о грядущих переменах в УПЦ. Что об этом говорят сами архиереи – участники тех событий.
Вышиванка вместо Неба: о чем говорит риторика Думенко в праздник Вознесения
Глава ПЦУ поставил в один ряд Вознесение Господне и День вышиванки, назвал рубашку «сакральной» и попросил Христа помочь в войне. Разбираем, что не так с этой риторикой.
Бронь за отречение: как духовенство УПЦ загоняют в ловушку
Власти предлагают клирикам УПЦ выбор: признайте себя «Московским патриархатом» и получите бронь или откажитесь, и вами займется ТЦК. Разбираем, почему это ловушка.
Почему священномученик Макарий – не знаменосец ПЦУ
Глава ПЦУ превращает святого XV века в инструмент своей пропаганды. Опровергаем очередную спекуляцию С. Думенко.