Представники УПЦ відвідали геріатричний пансіонат на Чернігівщині
Синодальний відділ УПЦ у справах сім'ї відвідав геріатричний пансіонат на Чернігівщині. Ця поїздка відбулася 21 січня у рамках благодійної акції «Старість в радість». Колектив відділу започаткував її у 2012 році і щорічно проводить з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви, Блаженнішого Онуфрія, Митрополита Київського і всієї України.
У цьому заході, який очолив глава Місії Синодального відділу УПЦ у справах сім’ї, архієпископ Ровеньківський і Свердловський Пантелеімон, взяв участь і журналіст СПЖ.
Як розповів заступник глави Місії ієрей Іоанн Ружицький, «в рамках нашої акції ми прагнемо відвідати якомога більше людей, хворих, нужденних і усіма забутих. Але є і традиційні місця, які ми відвідуємо обов’язково. Серед них – і цей геріатричний пансіонат. Напередодні за допомогою багатьох небайдужих людей було зібрано чимало потрібних речей і подарунків, вітальних листівок із теплими побажаннями для стареньких, інвалідів, для тих, хто потребує нашої турботи. Все це ми отримували від жертводавців із Одеси, Львова, Дніпродзержинська, Вінниці, Житомира, Новоград-Волинського, Чернівців, Івано-Франківська і навіть з білоруського міста Брест».
Група традиційно складається з Високопреосвященнішого владики, співробітників Місії, хору Київської духовної академії і семінарії, волонтерів, усіх, хто бажає особисто поділитися зі старенькими теплом своїх сердець. А комфортним транспортом у цих поїздках завжди забезпечує Успенська Києво-Печерська Лавра з благословення її намісника, митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла.
Козелецький геріатричний пансіонат розташувався неподалік Свято-Георгіївського жіночого монастиря в маловничому місці Чернігівщини. Переважна більшість підопічних – це люди похилого віку, але є і більш молоді, що потрапили сюди після дитячих будинків та інтернатів.
Приїзд групи у всіх викликав неабияке пожвавлення, пансіонат неначе ожив, розчулені старенькі були дуже раді гостям. А 75-річна Ганна Крохіна сказала, що сама родом із Полтавщини і живе тут вже кілька років. – «Це нас почув Господь, і зараз сюди він приніс нам вогник різдвяної радості».
У їдальні пансіонату, де зібралося чимало його мешканців, урочиста частина розпочалася вітальним словом глави Місії архієпископа Пантелеімона. Він тепло привітав присутніх із Новим роком і Різдвом Христовим. Владика відзначив, що всі вони перебувають в руках тих людей, які з сердечною любов’ю турбуються про них і забезпечують підтримку. Однак, найголовніше, що вони мають – це Бог, Який відгукується на їхні молитви. Архіпастир побажав, щоб їх старість і хвороба не була для них важким випробуванням, адже Господь є лікарем для душі і тіла всіх, хто до Нього звертається.
Після вітального слова був відслужений молебень, а потім всі присутні піднесли спільну молитву.
Академічний хор Київської духовної академії з благословення його ректора, митрополита Бориспільського і Броварського Антонія, виконали концерт, що складався з різдвяних і народних піснеспівів.
Кожному підопічному владика Пантелеімон вручив різдвяний подарунок і святково оформлене Різдвяне послання Предстоятеля УПЦ, Митрополита Київського і всієї України Онуфрія архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам УПЦ.
Потім священики і волонтери разом із архієпископом Пантелеімоном відвідали кімнати, де проживають люди, не здатні самостійно рухатися. Не обійшли увагою жодного бажаючого поділитися наболілим, із радістю заходили до помешкань тих, хто запрошував у гості. Спілкувалися з ними, співали різдвяні колядки і народні пісні, вручали подарунки. За словами співробітниці Синодального відділу Ганни Ружицької, для мешканців-інвалідів пансіонату гості привезли одяг, пледи, портативні радіоприймачі, настільні лампи, книги і диски з фільмами православного та світського змісту та інші речі.
Читайте также
Репетиция вечности: Великий пост как выход из диктатуры шума
Великий пост – это не просто диета или отказ от развлечений. Это добровольный вход в «коридор тишины», где человек снимает маски и встречается со своим настоящим «я».
Покаяние царя и красный плащ Урии
Третья часть покаянного канона – это не урок морали. Это анатомия и зеркало предательства.
Синдром жены Лота: почему покаяние не терпит ностальгии
Христос произнес о ней три слова. Но именно они – одно из самых острых предупреждений во всем Евангелии.
Весна духовная: почему мы поздравляем друг друга с началом Великого поста
Со стороны это похоже на коллективное помутнение рассудка. Но за этим поздравлением – одна из самых глубоких тайн христианской жизни.
Анатомия прощения: как примириться с Богом и перестать судить себя
В Прощеное воскресенье мы часто просим прощения машинально. Но как простить тех, кто причинил настоящую боль, и как примириться с Творцом?
Шлюз перед глубиной: как не превратить Сырную седмицу в карнавал
Масленица – это не про блины-солнышки, а про подготовку к глубине поста. Разбираемся, почему Церковь оставила еду, но изменила смыслы.