УПЦ КП може визначити терористам місто для проживання

 Біблія, а саме Старий Заповіт - передбачає мудрий спосіб розв'язання ідеї "око за око" для убивць.
Адже убивця згідно Старого Заповіту має бути убитий, але Господь Бог - смерті грішника не бажає.

В Старому Заповіті є просте рішення - воно дано святими пророками три тисячі років тому - це міста_для_убивць.

Тобто Свята Церква визначає конкретні міста (населені пункти) - де вбивцю ніхто не може зачепити.
Але убивця не має права покидати це місто.

Вас, бойовиків із українською пропискою - всього тисяч 20.
Разом із родичами, які вас не побажають покидати - можливо тисяч 50, не більше.

Тобто біблійна ідея в адаптації до сьогодення виглядає так:
- виділити вам місце типу Антрацита, Краснодона, чи будь-яке на 40-50 тисяч населення по вашому вибору. Це місто має бути біля російського кордону - щоб ви могли поїхати в Росію і проявити там свої небачені таланти, поділитися своїми багатогранними практиками із натуральними Росіянами.

Одна засторога:
із міста_для_вбивць в Україну виходу немає.

 Сам я особисто як священик Православної Церкви - бажав би вам покаяння.
Але ви вбиваєте українців за російську зарплату і думаєте, що цим служити Богу - хіба ні?
Тому в ваше масове покаяння я не вірю.
А жити нам в одній державі доведеться.
Тому ця біблійна ідея допоможе зробити нелегітимну для силовиків України амністію щодо вас, убивць людей за російську зарплату - легітимною і дієвою.

Якщо вона (ця ідея) вам, таким чудовим і талановитим чимось не підходить - то може Росія дасть вам кращу перспективу?
Може Росія дасть вам служити в своїй поліції?
Ви ж воюєте з нами за російські гроші, ви вбиваєте людей, законослухняних українців за російську зарплату - так чому би вам в самій Росії не реалізувати ці здібності?

Ветеранам і діючим солдатам Армії

Така моя ідея для бандитів із українською пропискою.
Старий добрий християнський олдскул, він працює.

Якщо хтось із вас, силовиків, переживає, що цим убивці уникнуть покарання - то ці емоції марні. Убивці які звикли убивати солдат і поліцейських, причому стали завдяки цьому героями серед Росіян - навряд чи вони зміняться, навіть якщо ми віднесемося до них за такими християнськими стандартами.
Хіба Російська Православна Церква визнає напад Росії на Україну гріхом, визнає організоване убивство українців за російську зарплату гріхом і злочином - а цього ніколи не буде.
А якщо станеться велике прозріння в РПЦ, - дай то Боже - і вони визнають свої гріхи щодо України і Українців, то убивці скажуть їм:
а де ж ви раніше були, ще в 2014 році? чому ви раніше мовчали?
І все одно не покаються.

Тому роботи у силовиків буде досить із цими.
На мій жаль - цієї роботи буде багато.

УПЦ КП може визначити терористам місто для проживання - на кордоні із Росією - щоб вони тікали в Росію і забезпечували роботою тамтешніх силовиків. Роботи вистачить і їм теж, хай скажуть спасибі своєму уряду. Наша задача - провадити політику так, щоб Росіяни самі прибирали за собою.

Вірю, що ця ідея дозволить зменшити ризик або в ідеалі і зовсім уникнути позасудових розправ над терористами-убивцями з боку ветеранів Армії України.
І це буде відповідати заповідям Божим про милість щодо полонених ворогів - а тому Господь нас за це благословить.

Перемога над нашим власним праведним гнівом заради торжества Божого милосердя - ось наша головна перемога.





Читайте также

Відповідь мовчанням сильніша ситуативних аргументів. 

Будьмо багатослівними своїми вчинками, поступками та подвигами, а не вивіреними термінами. 

Десятинный монастырь для верующих не «незаконный МАФ», а храм

Какое значение это событие будет иметь в дальнейшем у верующих и священства УПЦ для определения их отношения к центральным властям и к ПЦУ в целом?

Что я здесь делаю? Неделя о блудном сыне

Господи, пусть этот вопрос прозвучит в сердцах тех, кто этой ночью нажимает на кнопку "пуск", и все дети доживут до утра…

Молчать нельзя, когда хулят Бога

В любой дискуссии нужны аргументы, а не эмоции. А вера не имеет доказательств. Это опыт, который у каждого индивидуальный.

Рассказ Александра Ужанкова о чуде святителя Феодосия Черниговского

Летом 1962 года мне исполнилось семь лет, и я очень хотел поскорее пойти в школу.

Почему надо кошмарить народ, когда он молится за наших воинов?

Не понимаю логики руководителей.