УПЦ КП може визначити терористам місто для проживання
Біблія, а саме Старий Заповіт - передбачає мудрий спосіб розв'язання ідеї "око за око" для убивць.
Адже убивця згідно Старого Заповіту має бути убитий, але Господь Бог - смерті грішника не бажає.
В Старому Заповіті є просте рішення - воно дано святими пророками три тисячі років тому - це міста_для_убивць.
Тобто Свята Церква визначає конкретні міста (населені пункти) - де вбивцю ніхто не може зачепити.
Але убивця не має права покидати це місто.
Вас, бойовиків із українською пропискою - всього тисяч 20.
Разом із родичами, які вас не побажають покидати - можливо тисяч 50, не більше.
Тобто біблійна ідея в адаптації до сьогодення виглядає так:
- виділити вам місце типу Антрацита, Краснодона, чи будь-яке на 40-50 тисяч населення по вашому вибору. Це місто має бути біля російського кордону - щоб ви могли поїхати в Росію і проявити там свої небачені таланти, поділитися своїми багатогранними практиками із натуральними Росіянами.
Одна засторога:
із міста_для_вбивць в Україну виходу немає.
Сам я особисто як священик Православної Церкви - бажав би вам покаяння.
Але ви вбиваєте українців за російську зарплату і думаєте, що цим служити Богу - хіба ні?
Тому в ваше масове покаяння я не вірю.
А жити нам в одній державі доведеться.
Тому ця біблійна ідея допоможе зробити нелегітимну для силовиків України амністію щодо вас, убивць людей за російську зарплату - легітимною і дієвою.
Якщо вона (ця ідея) вам, таким чудовим і талановитим чимось не підходить - то може Росія дасть вам кращу перспективу?
Може Росія дасть вам служити в своїй поліції?
Ви ж воюєте з нами за російські гроші, ви вбиваєте людей, законослухняних українців за російську зарплату - так чому би вам в самій Росії не реалізувати ці здібності?
Ветеранам і діючим солдатам Армії
Така моя ідея для бандитів із українською пропискою.
Старий добрий християнський олдскул, він працює.
Якщо хтось із вас, силовиків, переживає, що цим убивці уникнуть покарання - то ці емоції марні. Убивці які звикли убивати солдат і поліцейських, причому стали завдяки цьому героями серед Росіян - навряд чи вони зміняться, навіть якщо ми віднесемося до них за такими християнськими стандартами.
Хіба Російська Православна Церква визнає напад Росії на Україну гріхом, визнає організоване убивство українців за російську зарплату гріхом і злочином - а цього ніколи не буде.
А якщо станеться велике прозріння в РПЦ, - дай то Боже - і вони визнають свої гріхи щодо України і Українців, то убивці скажуть їм:
а де ж ви раніше були, ще в 2014 році? чому ви раніше мовчали?
І все одно не покаються.
Тому роботи у силовиків буде досить із цими.
На мій жаль - цієї роботи буде багато.
УПЦ КП може визначити терористам місто для проживання - на кордоні із Росією - щоб вони тікали в Росію і забезпечували роботою тамтешніх силовиків. Роботи вистачить і їм теж, хай скажуть спасибі своєму уряду. Наша задача - провадити політику так, щоб Росіяни самі прибирали за собою.
Вірю, що ця ідея дозволить зменшити ризик або в ідеалі і зовсім уникнути позасудових розправ над терористами-убивцями з боку ветеранів Армії України.
І це буде відповідати заповідям Божим про милість щодо полонених ворогів - а тому Господь нас за це благословить.
Перемога над нашим власним праведним гнівом заради торжества Божого милосердя - ось наша головна перемога.
Читайте также
Справедливость не по ярлыкам
В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.
В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ
Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.
Когда святыню превратили в пепел
Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.
От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»
Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.
Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры
Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.
Рождество без каникул
Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.