Підсумки 2016 року в релігійній сфері України згідно Єленського

    И паки о "русском мире"
    Прочитав інтерв'ю В. Є. Єленського про підсумки 2016 року в релігійній сфері України:
http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/interview/65693/
    З якимись оцінками можна погоджуватись, з якимись ні. Це зрозуміло й нормально. Але от за вуха окремі твердження притягувати й придумувати не слід було.
Ось, наприклад, пан депутат в одному місці стверджує, що ніби-то
   "... мільйони віруючих тавруються як «безблагодатні розкольники» лише за те, що вірують в Ісуса Христа, а не в Московську патріархію і в «Русский мир»?
Іншими словами, тут слід напевне розуміти, що УПЦ ніби-то заставляє людей вірити в "русскій мір" як в обов'язкову доктрину? А якщо людина не хоче в це вірити, то вона ніби-то не може належати до УПЦ, вона "таврується" і тп.
    При цьому в іншому ж місці того самого інтерв'ю пан депутат визнає, що духовенство УПЦ "просто живе своїм життям – служить, хрестить, вінчає, відспівує. Воно живе життям своїх парафіян, а не «Русскім міром".
    Так я не зрозумів: УПЦ, на думку пана депутата, вимагає чи не вимагає вірити в "русскій мір"? УПЦ живе "русскім міром" чи не живе? :)
     Явна суперечність!
Нагадаю з цього приводу слова Блаж. Митрополита Онуфрія: «Мы никакой ни русский, ни украинский мир не строим. Мы строим мир Божий. Мы хотим этого мира. Если мир Божий будет в нас, то и Украина будет хорошим государством, сильным, могущественным. Если Бога с нами не будет, то мы будем жалкими и несчастными». http://from-ua.com/…/368355-mitropolit-onufrii-mi-stroim-ne…
А людей УПЦ не "таврує", а лише нагадує, що вони перебувають в розколі, в квазіцерковних невизнаних структурах. І це є пастирським обов'язком священнослужителів УПЦ.
     Так само як наша держава Україна нагадує мешканцям з "ЛДНР", що вони проживають в сепаратистських квазідержавних невизнаних утвореннях. І це також є державним обов'язком представників загальновизнаної держави, якою є Україна.

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.

Когда святыню превратили в пепел

Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.

От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»

Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.

Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры

Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.

Рождество без каникул

Школьные каникулы в Ровно завершатся именно на праздник Рождества по Юлианскому календарю. Для многих семей это означает возвращение к учебе вместо совместного празднования важного духовного праздника.