Підсумки 2016 року в релігійній сфері України згідно Єленського

    И паки о "русском мире"
    Прочитав інтерв'ю В. Є. Єленського про підсумки 2016 року в релігійній сфері України:
http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/interview/65693/
    З якимись оцінками можна погоджуватись, з якимись ні. Це зрозуміло й нормально. Але от за вуха окремі твердження притягувати й придумувати не слід було.
  Ось, наприклад, пан депутат в одному місці стверджує, що ніби-то
   "... мільйони віруючих тавруються як «безблагодатні розкольники» лише за те, що вірують в Ісуса Христа, а не в Московську патріархію і в «Русский мир»?
Іншими словами, тут слід напевне розуміти, що УПЦ ніби-то заставляє людей вірити в "русскій мір" як в обов'язкову доктрину? А якщо людина не хоче в це вірити, то вона ніби-то не може належати до УПЦ, вона "таврується" і тп.
    При цьому в іншому ж місці того самого інтерв'ю пан депутат визнає, що духовенство УПЦ "просто живе своїм життям – служить, хрестить, вінчає, відспівує. Воно живе життям своїх парафіян, а не «Русскім міром".
    Так я не зрозумів: УПЦ, на думку пана депутата, вимагає чи не вимагає вірити в "русскій мір"? УПЦ живе "русскім міром" чи не живе? :)
     Явна суперечність!
  Нагадаю з цього приводу слова Блаж. Митрополита Онуфрія: «Мы никакой ни русский, ни украинский мир не строим. Мы строим мир Божий. Мы хотим этого мира. Если мир Божий будет в нас, то и Украина будет хорошим государством, сильным, могущественным. Если Бога с нами не будет, то мы будем жалкими и несчастными». http://from-ua.com/…/368355-mitropolit-onufrii-mi-stroim-ne…
А людей УПЦ не "таврує", а лише нагадує, що вони перебувають в розколі, в квазіцерковних невизнаних структурах. І це є пастирським обов'язком священнослужителів УПЦ.
     Так само як наша держава Україна нагадує мешканцям з "ЛДНР", що вони проживають в сепаратистських квазідержавних невизнаних утвореннях. І це також є державним обов'язком представників загальновизнаної держави, якою є Україна.

Читайте также

Кто спасется?

Храм воспринимался, как святыня, если находился у хуту, и становился «обителью скверны», если там укрывались тутси. Разрушение церквей, где укрывались беженцы, воспринималось как уничтожение Содома и Гоморры.

Про провокацію проти Митрополита Онуфрія у Хмельницькому

Молоді люди, замість проявити себе у захисті своєї землі на передовій (де несуть службу і гинуть віряни УПЦ), обливають хрест — святиню християнського світу — свинячою кров’ю.

Боль как дар Божий

Совершенно непривычный взгляд на боль попался у доктора Пола Бренда.

В одну мить ми стаємо "московськими попами". "агентами кремля", "ворогами"

Знаходиться сто "законних" приводів засудити, вислати в московію, вигнати з рідної землі, з рідного храму...

Про вишиванку — без пафосу, але з любов’ю

Я люблю вишиванку. Не тому, що так треба. Не заради фото у стрічці. А тому що вона — частина мого життя, мого роду, мого серця.

Робот Епифаний

Картинка задумывалась довольно красивая. А получилась откровенно нелепая.