Перемога образу священика

   Перемога образу священика
    Що означає перемога священика УПЦ на Голосі країни? Дозволю собі висловити декілька думок на цю тему.
    Думаю, що це не тільки перемога вокалу, рівень якого в о. Олександра дійсно дуже високий. Але вокал та виконання належно оцінюють тренери, спеціалісти в цій сфері. Люди ж здебільшого голосують за образ, за людину. Люди голосують серцем. Тому, це перемога в тому числі й образу, образу священика.
    Маю відчуття того, що люди, а точніше суспільство, скучило за справжнім образом священика. Я маю на увазі, головним чином, зовнішнє, не церковне або навколоцерковне суспільство, яке бачить лише ті образи священиків, здебільшого негативні, які їм малюють у ЗМІ. Церковні ж люди ці образи достойних пастирів бачать дуже часто. Адже, дійсно, більшість священиків є достойними і позитивними. Але їх не бачать, їх рідко показують по телевізору. Адже і о. Олександра Клименка до певного часу знали лише кілька сотень його прихожан.
    Люди за останній час в нашій країні вже наситилися образами священиків - революціонерів, політиканів, політруків, пропагандистів. Але в храми до них люди не йдуть. Ті храми заповнені людьми, в яких служать священики, подібні до о. Олександра. Люди йдуть до того колодязя, де є жива вода.
Адже якщо люди хочуть послухати про політику, вони йдуть на площі та майдани, а якщо про Бога, то в храми. І біда для священика, якщо він в храмі проголошує те, що люди чують на майданах. Люди тоді, дійсно, голосують ногами.
    В даному випадку о. Олександр сам прийшов до людей, прийшов на їхню територію, де вони його не очікували бачити, і показав образ священика. Той образ, за яким скучила страждена людська душа. Показав цьому світові ікону й красу іншого світу, світу Бога, світу Церкви, світу добра, краси й благодаті.
    П. С. Додам ще: перемога не лише образу, але й змісту. Адже зміст творить собі форму, тобто образ.

Ханукия в Украине: не традиция, а новая публичная реальность

В Украине ханукия исторически не была традицией, но сегодня ее все чаще устанавливают при участии властей

О двойных стандартах и избирательности церковных традиций

Уже не впервые украинское информационное пространство взрывается дискуссиями вокруг церковных обычаев. Особенно тогда, когда слова и дела духовных лидеров начинают расходиться.

Алогичность любви

Поступки истинной любви не поддаются логике: они следуют сердцу, жертвуют собой и отражают евангельскую сущность Христа.

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.

Когда святыню превратили в пепел

Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.