Автокефалія адміністративними засобами

   Порошенко просить Вселенського Патріарха надати автокефалію українській церкві.
    На превеликий жаль чомусь не звертаються до самих віруючих, а бажають вирішити це питання адміністративними засобами. І це всупереч тому, що церква відокремлена від держави.
   В мене питання — чи не хочете надати автокефалію і мусульманам України, або взагалі об'єднати всі релігійні конфесії в одну помістну церву імені нескінченної революції?
  До яких пір можновладці будуть диктувати якого Богу і якою мовою молитися бідному українцю?
  Так не гвалтувала конституційні права жодна влада, починаючи з дедушки Леніна. Тоді просто забороняли молитися публічно, а зараз тебе просто заставляють молитися іншому Богу. І різниця суттєва.
   Я поважаю права всіх віруючих, незалежно від національності, мови, віросповідання. Поки людина хоча б у щось вірить — вона ще людина, а якщо вона вірить тільки в одне бабло — це вже навіть не тварюка.
  Молився і не ховався при комуністах у шістедесяті, молюся і зараз і буду вірити, що настане час, коли віра і правда будуть панувати світом. Дочекався, що відкрили церкви і почали будувати нові, маю надію дочекатися часу, коли хвиля народного гніву знесе всіх злодіїв при владі і кине їх у прокляття.
Слава Богу за все!

Читайте также

Алогичность любви

Поступки истинной любви не поддаются логике: они следуют сердцу, жертвуют собой и отражают евангельскую сущность Христа.

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.

Когда святыню превратили в пепел

Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.

От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»

Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.

Быть собой, когда все сошли с ума: сила совести и веры

Мы живем в мире, где зло называют добром, а ложь — правдой. Те, кто потеряли совесть, пытаются учить нас морали. Но даже когда мир вокруг сводит правду к безумию, важно не предавать Бога, свою совесть и человечность. Потому что истина — не там, где большинство, а там, где правда и Бог.