Страшна "Різдвяна історія" від професійних українців

Страшна "Різдвяна історія" від професійних українців.

31 грудня в родині новонаверненого українця із Запоріжжя (там таких тепер багато з лютого 2014-го) сталася страшна трагедія - загинула дворічна дитина :(

Що робить нормальна людина? Ховає померлого, оплакує втрату.

Що робить професійний українець? Влаштовує з похорону політичну русофобську акцію: послідовно запрошує для поховальної процесії кількох священиків УПЦ МП, які відмовляються ховати дитину, хрещену в лоні УПЦ КП. Коли відмову медійно зафіксовано, обряд поховання проводить заздалегідь викликаний піп з УПЦ КП, котрий чекав своєї черги в ролі "рояля в кущах".

Після чого оперативно запускається "лялькова" акція проти "московських попів". А 18 тисяч псів Авакова, які з сьогоднішнього дня планують блокувати роботу храмів УПЦ МП по всій країні, - це, звісно, випадковість...

Навіть мені, греко-католику, гидко про це все читати.

Не забуваймо: для Христа немає ні елліна, ні римлянина, ні юдея, ні тим більше - українця, особливо професійного...

Христос ся рождає! Славімо Його!

Читайте также

Боль как дар Божий

Совершенно непривычный взгляд на боль попался у доктора Пола Бренда.

В одну мить ми стаємо "московськими попами". "агентами кремля", "ворогами"

Знаходиться сто "законних" приводів засудити, вислати в московію, вигнати з рідної землі, з рідного храму...

Про вишиванку — без пафосу, але з любов’ю

Я люблю вишиванку. Не тому, що так треба. Не заради фото у стрічці. А тому що вона — частина мого життя, мого роду, мого серця.

Робот Епифаний

Картинка задумывалась довольно красивая. А получилась откровенно нелепая.

Я, наверное, не то Евангелие читаю…

Потому что когда слышу, как о Церкви сегодня говорят некоторые люди, которые считают себя православными, — ловлю себя на мысли, что, наверное, у меня другое Евангелие.

Як можна увірватися в Храм, де звершувалася Літургія?

Як можна прийти із натовпом, із криком і злом — туди, де Священник виносив Святе Причастя? Туди, де сходив Дух Святий?