На Афоні немає одностайності щодо українського церковного питання

Афон

Оскільки мене постійно запитують, ще раз відзначу – є кілька монастирів, які підтримали рішення свого патріархату про надання томосу ПЦУ. Це загальновідомий факт. Зокрема, серед них Ксенофонт, Пантократор, Ставроникита, Іверон…

Сьогодні в одному з них, в Пантократорі, представники ПЦУ вперше відслужили літургію. Водночас, значна частина монастирів не висловила своєї підтримки. Деякі з них заявили, що закриють свої ворота, якщо ієрархи ПЦУ приїдуть до них. На Афоні діє 20 монастирів, які хоч і перебувають під омофором Вселенського патріархату, але мають самоуправління. Керівний орган святогірського чернечого братства – Священний Кінот, до якого входять по одному представникові (антипросопи) від кожного з 20 монастирів. На нещодавньому засіданні Св. Кіноту 28 січня розглядалось запрошення від Вселенського патріархату на інтронізацію предстоятеля новоутвореної ПЦУ. Проте, після обговорення, було вирішено офіційно від імені Афону делегацію до Києва не надсилати. Ігумени Ксенофонту та Ватопеду, які приїздили до Києва, представляли лише свої монастирі і приїздили як представники делегації Вселенського патріархату, а не Св. Кіноту Афону. Наразі кожен з монастирів приватним чином самостійно вирішує для себе, допускати до співслужіння представників ПЦУ, чи ні. Днями відбудеться чергове засідання Св. Кіноту, яке знову розгляне це питання. Деякі афонські ченці висловлюють побоювання, що це питання може викликати розкол між афонськими монастирями.

Такі випадки іноді траплялись в історії Афону, зокрема, були монастирі, які тимчасово приставали до Флорентійської унії, або, наприклад, виступали проти ісихастського руху «колівадів»… Подібні розколи між монастирями завжди спричинювали кризу. Наразі про розкол на Афоні говорити завчасно. Окрім позицій «за» і «проти», значна частина монастирів налаштована триматись позиції нейтралітету і невтручання у це питання, очікуючи, якої згоди по ньому дійдуть Патріархи і Предстоятелі Помісних Православних Церков. Імовірно, поки що різні позиції серед різних монастирів зберігатимуться й надалі…

О двойных стандартах и избирательности церковных традиций

Уже не впервые украинское информационное пространство взрывается дискуссиями вокруг церковных обычаев. Особенно тогда, когда слова и дела духовных лидеров начинают расходиться.

Алогичность любви

Поступки истинной любви не поддаются логике: они следуют сердцу, жертвуют собой и отражают евангельскую сущность Христа.

Справедливость не по ярлыкам

В Украине все чаще вместо доказательств используют ярлыки. Одних клеймят за принадлежность, другим прощают предательство. Когда закон становится избирательным, справедливость превращается в инструмент давления, а не защиты.

В СВОРОВАННОМ ХРАМЕ В РАЙ НЕ ПОПАДЕШЬ

Эта фраза — не риторика, а нравственное утверждение: невозможно искать спасение там, где попраны заповеди. Слова «В сворованном храме в рай не попадёшь» напоминают, что святыня не может быть присвоена силой, ведь то, что освящено молитвой и любовью, не принадлежит человеку, а Богу.

Когда святыню превратили в пепел

Храм взорвали, чтобы стереть следы грабежа. Немцы знали время подрыва — и сняли всё на плёнку. Через десятилетия хроника всплыла вновь — чтобы сказать правду за тех, кого пытались заставить молчать.

От молитвы к менеджменту: в Лавре – новые «образовательные программы»

Пока в Лавре ищут «сакральное сердце Украины», древняя святыня превращается в площадку экспериментов: теперь здесь предлагают «уникальные» курсы по маркетингу.