Враження й підсумки святкування Дня Ангела Блаженнішого
Предстоятель УПЦ. Фото: Православная Жизнь
Завершилися святкування Дня небесного покровителя нашого Блаженнішого Митрополита Онуфрія.
Декілька підсумкових думок з цього приводу.
1. Було дуже гарне свято. Була прекрасна атмосфера свята, яка до цих пір ще живе в моєму серці, навіть попри те, що ми були зайняті в організації і нібито мали б втомитися і сказати: ну, слава Богу, закінчилося). Втома якась є, але вона приємна. Якщо захід вдалий, то після нього тривалий час залишаються приємні відчуття на серці. Не хочеться, щоб свято закінчувалося. Відчувається в серці певна ностальгія за святом, яке вже відходить в історію. Сьогодні-завтра роз'їжджаються гості з Помісних Церков, і стає якось сумно, адже за ці дні ми з ними зріднилися.
2. Приїхало багато людей в Лавру привітати Блаженнішого, як з Києва, так і з регіонів, незважаючи на те, ще це був робочий день. Бачив багато чернівецьких, були люди й священики з Тернопільщини, з інших регіонів, навіть якась велика група людей була аж з Бердянська. Цей факт (багато людей) з приємним здивуванням
відмітив вчора хтось з іноземних ієрархів в розмові зі мною.
3. Приїхали гості з Помісних Церков, які прямо говорили, що «наше перебування тут означає не що інше, як підтримку канонічній Церкві» (слова митрополита Карфагенського Мелетія).
Всі вони в своїх офіційних текстах зверталися до Митрополита Онуфрія з титулом "Блаженніший" і "Митрополит Київський і всієї України". Це можна побачити по вітальних словах, які опубліковані на сайті ВЗЦЗ УПЦ. Чому я про це пишу? Пам'ятаєте лист патріарха Константинопольського Варфоломія минулого року, де той писав Блаженнішому, що після "об'єднавчого собору" Блаженніший не буде мати права носити титул "Митрополит Київський і всієї України"? Так от, ніхто з Помісних Церкоа цих придуманих Фанаром фантазій не визнає, а продовжує визнавати й звертатися до Митрополита Онуфрія, як до "Митрополита Київського і всієї України". При чому це були не лише особисті звертання окремих іноземних єпископів, як їхня власна точка зору, а саме так було написано в офіційних текстах вітань за підписом Предстоятелів Помісних Церков. Вчора прозвучали вітальні слова, які були підписані Предстоятелями Болгарської, Сербської, Польської Церков. І там є титул "Блаженніший" і "Митрополит Київський і всієї України". Справедливості ради слід сказати, що у внутрішній переписці інколи деякі грецькі Церкви вживають по відношенню до Митрополита Онуфрія звернення "Ваше Високопреосвященство", але ніхто не оспорює титул "Митрополит Київського і всієї України". Для всіх Помісних Церков, окрім Фанару, саме Онуфрій є законним Митрополитом Київським і всієї України.
4. На підтвердження визнання саме Предстоятельського достоїнства Блаженнішого, представники Помісних Церков йому дарували так званий тройник - хрест, і дві панагії. В інших Помісних Церквах тройник носить лише глава Церкви, в той час як простий єпархіальний архієрей - лише хрест і панагію. Іншими словами, Митрополита Онуфрія сприймають як главу Української Православної Церкви, а не як главу "сукупності єпархій РПЦ в Україні", як про це інколи пишуть наші опоненти.
5. Разом з тим, на святковій трапезі Блаженніший, дякуючи прибулим представникам Помісних Церков, у властивій йому манері смирення й простоти сказав, що ми зібралися на це свято в Києві не для того, щоб комусь щось доказати, а для того, щоб просто помолитися, об'єднатися навколо спільної Чаші Христової. Іншими словами, для нас це спілкування і ця єдність, яка була явлена вчора, є природнім станом Церкви, а не чимось екстраординарним. Від себе додам, що Блаженніший з більшістю гостей знайомий вже давно і вони, попри те що представляли свої Церкви, приїхали до нього, як до друга.
6. В останній момент не змогли приїхати представники Грузинської Церкви, із-за політичної ситуації в країні, що раптово виникла там в останні дні. Я спеціально наголошую на цьому, щоб попередити або відповісти на можливі кривотолки чи неправильні тлумачення їхньої відсутності в сторону нібито наміру їхнього визнання "ПЦУ".
7. Символічний подарунок - оливкове дерево.
Дуже гарний і символічний подарунок Блаженнішому вчора подарував митрополит Карфагенський Мелетій з Александрійського Патріархату - картину зі срібним барельєфним зображення оливкового дерева. Як пояснив владика Мелетій, вітаючи Блаженнішого, оливкове дерево є символом миру, розвитку і успіху.
А ще, від себе додам, що оливкове дерево дуже довго живе і дає багато смачних плодів, які споживає людина. В одній з молитв таїнства Вінчання священик молитовно бажає молодятам: "сынове твои яко новосаждения масличная окрест трапезы твоея" (церк.слов'янською), що означає в перекладі українською "сини твої нехай будуть як новонасаджені оливкові дерева (або молоді оливкові гілки) навколо трапези твоєї". Ці слова в таїнстві Вінчання взяті з Псалма 127.3.
Відчуваєте символізм подарункового побажання? Мир, розвиток, успіх, довголіття, багатоплідність. Чудово!
Читайте также
Как агентство USAID уничтожало УПЦ
Стало известно, какие структуры, причастные к лжи и клевете на Церковь финансировали через гранты USAID.
Немного о календарях
1 января 709 года от основания Рима, что соответствует 45 году до Рождества Христова или «нашей эры», на територии Римской империи был введён новый Юлианский календарь.
«Рождественский огонь»
Президент Зеленский, поздравляя 24 декабря украинцев с наступающим праздником Рождества Христова, затронул при этом и «календарный вопрос».
Різдво, яке мало б об’єднувати, стало приводом для розділення
У своєму різдвяному вітанні президент Зеленський вкотре наголосив, що Різдво об’єднує українців. Проте чи справді це так?
Церковь есть – единство в Любви Бога и человека
Любая церковная структура является Церковью Христовой лишь в той мере, в какой Ее члены (клирики и лаики) сохранили в себе незамутненным Образ Божий.
По украинскому законодательству св. Николай был бы привлечен по 3 статьям
Осторожнее пойте традиционную песню «Ой, хто-хто Миколая любить».