Шановні симпатики Томоса! Хіба ви не бачите, що вас просто обманюють?
В чому різниця між статусом «автокефальної церкви», яка пропонується, і статусом УПЦ?
Це не автокефалія, це схоже на обман
Якщо вірити «Голосу.уа», то «Ожидается, что новая Церковь получит статус автокефальной архиепископии по образцу Православной церкви Чешских земель и Словакии. Она будет независима в управлении, но миро и утверждение избранного Предстоятеля будет получать от Вселенского Патриарха. В проект Томоса уже включено положение о более чем 20 подворьях Вселенского Патриархата, которые Президент Украины Петр Порошенко обещал передать до начала президентских выборов».
Не знаю, чи достовірна ця інформація, але якщо вірити їй (а є підстави вірити), то в чому тоді різниця між статусом «автокефальної церкви», яка пропонується, і статусом УПЦ? Адже якщо прописаний об’єм прав називається автокефальною Церквою, то наша Українська Православна Церква є тоді автокефальною. Яка тоді різниця в статусі? Адже УПЦ також отримує миро з РПЦ і вибір нашого Предстоятеля також автоматично благословляється Патріархом Московським.
А ось вибір глави нової «церкви» має затверджуватися Константинопольським Патріархом. І як свідчить історія останнього втручання Константинопольського Патріархату в справи Православної Церкви в Чеських землях і Словаччині, то не завжди кандидатура нового Предстоятеля може сподобатися на берегах Босфору.
Повноцінна Автокефальна Церква сама обирає свого Предстоятеля, якого ніхто не затверджує.
Окрім того, в мене є підозри, що ще й інші права будуть обмежені. Наприклад, право самостійної канонізації святих, якого не має навіть автокефальна Еладська Церква. Коли ця Церква має намір канонізувати святого, то вона звертається з проханням до Константинополя, і там проходить канонізація. Один з останніх прикладів: канонізація старця Якова Цалікіса, який похоронений на острові Евбея. А УПЦ сама проголошує своїх святих.
Потім, діаспора. Право відкривати парафії закордоном. Еладська Церква віддала свою діаспору Константинополю років 100 тому. Немає в діаспорі парафій Еладської Церкви, а лише парафії Константинопольського Патріархату. І я не думаю, що нова «автокефальна церква» буде мати це право.
Також не виключений вплив Фанару навіть на вибір рядових єпископів. Наприклад, вибір митрополитів в Північній Греції проходить по такій процедурі. Синод Еладської Церкви пропонує Константинополю список кандидатів. На Фанарі вибирають трьох, і з цих трьох в Афінах потім вибирають одного. Звичайно, мені зауважать, що північні території Еладської Церкви мають особливий статус, щось схоже на подвійне підпорядкування. Але знову ж таки, випадки втручання навіть в ці внутрішні питання вибору єпископів недавно в були в Чехії, де є автокефальна Церква. Так, що я би не виключав. Особливо на фоні тієї, вже публічної інформації, згідно з якою з Константинополя вже вказують державі і церковним представникам, кому брати участь в виборах, а кому ні.
Тому, таке враження, що з Фанару збираються давати шо-небудь, і називають це автокефалією. А в нас в це вірять. Бо не знають, або не розбираються, або не хочуть розбиратися. Лиш би подалі від Москви. А в яке ярмо далі попадуть, не розуміють. Шановні симпатики Томоса! Хіба ви не бачите, що вас просто обманюють? Обіцяють одне, а збираються давати зовсім інше.
А 20 ставропігій в якості подарунка від влади Константинополю як розуміти? Вся ця ситуація мені нагадує з історії про те, як європейці, які приїжджали декілька сотень років тому в нововідкриті землі Америки, Австралії, за цяцьки вимінювали в тубільців золото.
Правий був Блаженніший Митрополит Онуфрій …
