Подвійний розкол або «а судьи кто?»
Незаконно народжений засуджує спосіб незаконного народження іншого
Сьогодні «Секретаріат Синоду ПЦУ» опублікував текст (див. посилання в першому коментарі), в якому заявляється про невизнання дійсними і законними тих «єпископських хіротоній», які звершив Філарет Денисенко з того часу, коли він відійшов від «ПЦУ» і до сьогодні, фактично протягом 2019 року.
В тексті справедливо посилаються на випадок з Максимом Кініком, який був засуджений на 2 Вселенському Соборі за незаконне отримання сану (див. сам текст) і роблять далі висновок, що "кожна особа, оголошена «єпископом» у незаконний спосіб з боку Почесного Патріарха Філарета і «призначена», зокрема, на кафедру, де вже є законний архієрей – не є єпископом. Відтак поставлені такою особою «на який би то не було священичий ступінь, і зроблене для нього, і зроблене ним, усе нікчемне».
Дійсно, Філарет зараз фактично робить розкол в розколі. Сьогодні він створює паралельну ієрархію по відношенню до «ПЦУ» так само, як і в 1992 році Філарет робив це по відношенню до нашої канонічної УПЦ. Наша Церква тоді за це Філарета спочатку заборонила в служінні, а потім і відлучила повністю (наклала анафему) за його розкольницькі дії. Але він не підкорився і далі «понависвячував» «єпископів», серед яких сьогодні фактично є всі ті, що раніше належали до "УПЦ КП", а сьогодні є в «ПЦУ».
І тепер ці нащадки Філарета, яких він тоді так само незаконно висвятив і поставив «на кафедри, де вже є законний архієрей» (а це архієреї канонічної УПЦ), пишуть Філарету, що його «хіротонії» незаконні? Це дійсно правда, що незаконні. Але з їхніх уст це звучить смішно, бо іронія долі полягає в тому, що самі автори цієї заяви (як і майже всі «архієреї» «ПЦУ») точно таким способом виникли і самі є незаконними.
А раз так, то виникає низка питань:
Чому тоді «єпископат» «УПЦ КП» зразка 1992-2018 року, який сьогодні майже весь в «ПЦУ» слід визнавати, а новий «єпископат» Філарета зразка 2019 року ні?
Чи можливо знову почекаємо, і Константинополь оголосить і цих останніх такими самими «канонічними», як і перших?
А якщо так, то чому тоді сьогодні називати їхні «рукоположення» незаконними?
Чи можливо Фанар знову скаже, що анафема недійсна, бо накладена по політичних мотивах?
Да, зараз другої анафеми на Філарета поки-що «ПЦУ» не наклала, але це не міняє ситуації. Філарет і далі чинить розкол, але в новій структурі.
І список таких питань можна продовжувати.
Це все викликає гіркий сміх і великий жаль та демонструє, що як «ПЦУ», так і Константинополь (останній особливо), все більше заплутуються в своїй аргументації. Порушивши один раз канони, стерши межу між Церквою і розколом, один раз зійшовши з правильного шляху, вони вже суперечать самим собі. І «ПЦУ» фактично сьогодні говорить тими самими словами, якими говорила і говорить до сьогодні УПЦ проти всіх цих розколів, включаючи й структуру Єпіфанія.
Іронія долі лише в тому, що сама «ПЦУ» нині судить себе саму, засуджує той спосіб появи, яким з'явилася вона сама. Байстрюк засуджує байстрюка, або якщо більш делікатно сказати, то незаконно народжений засуджує спосіб незаконного народження іншого.
