Хто ви такі, що б вирішувати, в яку церкву ходити, та як молитися?
Товариш на нулі близько трьох місяців. Досить часто, по декілька днів з ним немає зв’язку, каже, що виходить на бойові завдання, тому говорити не може.
Товариш на нулі близько трьох місяців. Досить часто, по декілька днів з ним немає зв’язку, каже, що виходить на бойові завдання, тому говорити не може.
Більше про нього дізнаюся від його дружини, заходжу, розпитую.
Перед крайнім бойовим завданням, товариш сказав, що шість днів не буде на зв’язку. Майже щодня питаю дружини:
- Що там?
- Поки нічого.
- Ще два дні…. Ще день.
На шостий день:
- Що там?
- Вийшов… Живий…В очах сльози…
« Я вчора лягла раніш, втомлена була, після роботи. В одинадцятій годині вечора, мене хтось розбудив, торкнувся плеча…відчула. Прокинулась, думка одна- чи вийде? Стала на коліна, молюся.
В час ночі дзвінок:
- Я вийшов, живий.. повернулися не всі…люблю… дякую, спи.
Плаче, і розповідає, що він, напевно, в той час виходив, а мене Господь розбудив, щоб я молилася за нього. В очах радість.
У Верховній Раді України збирають підписи про заборону УПЦ.
Мужики, да хто ви такі, що б вирішувати за цю жінку та її чоловіка, в яку церкву ходити, та як молитися. Вона молиться сльозами і сердцем, а таких тисячі. Вам це не зрозуміло, бо за віру не платять.
Люди моліться, бо у війну не діляться, а моляться!
Друже, знаю , що прочитаєш і зрозумієш, що це про тебе. Чекаємо з Перемогою!
Богу нашому Слава!