Чи треба хреститися перед храмом, захопленим розкольниками?

Володимирський собор в Києві

Відповідає ієрей Євгеній Срібний:

– Християнин повинен керуватись історичною пам'яттю і християнським шануванням. Володимирський собор був побудований у XIX столітті. Мільйони людей входили в нього, щоб молитись про спасіння своєї душі і про мир на рідній землі. Своїм дзвоном храм закликав до молитви та покаяння. Він переживав як злети, будучи кафедральним храмом митрополита Київського і Галицького, так і осквернення, будучи музеєм антирелігійної пропаганди.

Зараз він перебуває під владою розкольників, але це не означає, що ми повинні проходити повз без молитовного шанування, вираженого через хресне знамення і молитву. Адже накладаючи на себе хрест Господній, ми не лише говоримо: «Помилуй нас, Боже», але можемо просити у Всевишнього милості до намолених стін Володимирського Собору та якнайшвидшого повернення на святе місце великої Божественної літургії.

Ми не єдині в світі, хто стикається з таким питанням. Взяти хоча б Храм Святої Софії в Стамбулі (Константинополі), який після захоплення османами перетворили на мечеть, пізніше на музей. Досі християни, заходячи в Софію, звершують хресне знамення. Тим самим підтверджуючи шану, молитовну надію до великої святині всього християнського світу, хоча й оскверненої в свій час.

Схоже становище і в нашій Київській Софії. З одного боку – музей, з іншого – розкол. Але, заходячи всередину, християнин осінить себе хресним знаменням та скаже про себе молитву, в якій будуть надії на Божу милість, що в Духовному Серці Києва таки лунатиме «Святая Святим».

Проте слід пам'ятати, що це шанування, виражене у хресному знаменні та молитві, є нашим особистим вчинком і не має переходити у спільну молитву з тими, хто сам себе відкинув від Церкви Христової.

Читайте також