У кого немає майбутнього?

Митрополит Антоній (Паканич)

Технічний прогрес та інформаційне поле, що розширюється гігантськими кроками, поглинають все більшу кількість людей і перебирають на себе увагу. Як це відбивається на нас? Які існують небезпеки?

Безумовно, технічний прогрес не може стояти на місці і навіть при всіх своїх негативних тенденціях та наслідках для планети та цивілізації існують також позитивні моменти.

Про них відомо всім: це й швидка комунікація, і корисні розробки в медицині і інших галузях, і широкі творчі можливості.

Але, попри це, існують серйозні небезпеки, пов'язані з експансією технічної глобалізації, яка постійно прискорює всі процеси, задає протиприродний для людини ритм життя та відкладає відбиток на формування її світогляду.

Нове покоління звикло швидко отримувати інформацію, швидко реагувати, воно здатне зосередити свою увагу лише на короткий час.

Таким чином, вдумливе читання випало з розряду цінностей цифрового покоління. Люди, що виросли на гаджетах, не читають складних текстів, не сприймають класику.

Вони заточені на картинки і короткий меседж. До чого це може призвести? На жаль, відсутність якісного продукту, складних, глибоких книг і сюжетів веде до деградації, яка проявляється спочатку самоізоляцією, небажанням виходити зі своєї зони комфорту, щоб не травмувати себе зайвий раз, а потім агресією і, як наслідок, глибокою депресією та руйнуванням.

Гонитва за технологіями витісняє живий пошук сенсу життя. Саме до цього пошуку нас підштовхують книги, висока художня література, світова спадщина.

Прибираючи книги з полиць, ми прирікаємо себе на духовну і душевну убогість, яку більше нема чим заповнити. Ніякі технічні новинки не наситять душу, це ілюзія, що уводить людину від дійсності.

А дійсність – це одне-єдине життя, дане Господом з певною метою – знайти себе і Його. Без зусиль у цьому все приречене на тимчасовість і згасання. Ніякий розвиток неможливий без Творця. Покоління без Бога – покоління без майбутнього.

Аіф

Читайте також

Дві зради: чому Петро врятувався, а Іуда загинув

Обидва учні зреклися Христа, але їхні долі склалися по-різному. Про природу падіння, спасенну силу надії та про те, чому відчай страшніший за сам гріх.

Кінець історії: чому вогонь Апокаліпсису – це блага звістка

Світ занурюється у темряву, але кінець світу – це не катастрофа. Про сутінки Сьомого дня, народження нової землі і чому християни не бояться Апокаліпсису.

Рентген наосліп: діалог зі святителем Лукою Кримським

Парадокс простий і страшний: старець із незрячими очима бачив нас наскрізь, а ми з ідеальною сучасною оптикою не бачимо власної біди.

Патологія фараона: як серце втрачає чутливість

Бог не робить гонителів злими. Він перестає їх стримувати – і тоді осліпла від безкарності влада руйнує себе сама.

Вхід Господній до Єрусалима: між очікуванням чуда і Голгофою

Натовп чекав земного царя, а зустрів Агнця. Чому ми досі шукаємо «зручного» Бога.

Що сльози Христа біля гробу друга говорять про природу смерті

Горе Спасителя біля надгробка Лазаря – не просто людська скорбота. Це Бог дивиться на розпад найкращого Свого творіння і не погоджується з владою смерті над ним.