У кого немає майбутнього?

Митрополит Антоній (Паканич)

Технічний прогрес та інформаційне поле, що розширюється гігантськими кроками, поглинають все більшу кількість людей і перебирають на себе увагу. Як це відбивається на нас? Які існують небезпеки?

Безумовно, технічний прогрес не може стояти на місці і навіть при всіх своїх негативних тенденціях та наслідках для планети та цивілізації існують також позитивні моменти.

Про них відомо всім: це й швидка комунікація, і корисні розробки в медицині і інших галузях, і широкі творчі можливості.

Але, попри це, існують серйозні небезпеки, пов'язані з експансією технічної глобалізації, яка постійно прискорює всі процеси, задає протиприродний для людини ритм життя та відкладає відбиток на формування її світогляду.

Нове покоління звикло швидко отримувати інформацію, швидко реагувати, воно здатне зосередити свою увагу лише на короткий час.

Таким чином, вдумливе читання випало з розряду цінностей цифрового покоління. Люди, що виросли на гаджетах, не читають складних текстів, не сприймають класику.

Вони заточені на картинки і короткий меседж. До чого це може призвести? На жаль, відсутність якісного продукту, складних, глибоких книг і сюжетів веде до деградації, яка проявляється спочатку самоізоляцією, небажанням виходити зі своєї зони комфорту, щоб не травмувати себе зайвий раз, а потім агресією і, як наслідок, глибокою депресією та руйнуванням.

Гонитва за технологіями витісняє живий пошук сенсу життя. Саме до цього пошуку нас підштовхують книги, висока художня література, світова спадщина.

Прибираючи книги з полиць, ми прирікаємо себе на духовну і душевну убогість, яку більше нема чим заповнити. Ніякі технічні новинки не наситять душу, це ілюзія, що уводить людину від дійсності.

А дійсність – це одне-єдине життя, дане Господом з певною метою – знайти себе і Його. Без зусиль у цьому все приречене на тимчасовість і згасання. Ніякий розвиток неможливий без Творця. Покоління без Бога – покоління без майбутнього.

Аіф

Читайте також

Пастка лжепатріотизму і духовна мужність в епоху гонінь

​Справжня любов до Батьківщини починається з перемоги над власними пристрастями. Погляд православного клірика на вірність Богу, хитрощі політиків і спокуси кар'єри.

Святий з нестерпним характером

Блаженний Ієронім Стридонський сварився з друзями, ображав опонентів і зривався на всіх – і цей нестерпний книжник дав Заходу Біблію, яку читали тисячу років.

Якщо молитва вкрилася кригою – це не наша провина

Коли канони давно читаються самими лише вустами, а серце мовчить, немов камінь, – це ще не відпадіння від Бога. У цього холоду є давня назва, і через нього проходили навіть найпалкіші молитовники.

Лагідність – це не слабкість

Ми звикли плутати лагідність із безхребетністю. А в Євангелії цим словом називали прирученого бойового коня — величезну силу, приборкану вуздечкою.

Депресія, яка накриває навіть святих

​Ми звикли бачити на іконах безтурботні посмішки подвижників. Але один з найглибших інтелектуалів Церкви роками не міг вийти з кімнати через паралізуючу тугу.

Святий, над яким сміялася вся столиця

Сто років тому людину, яку нині шанують як святого, освічена публіка вважала посміховиськом. Про те, як праведний Іоанн Кронштадтський відповідав на гоузування, варто знати кожному, хто вступає в суперечку про віру.