У кого немає майбутнього?

Митрополит Антоній (Паканич)

Технічний прогрес та інформаційне поле, що розширюється гігантськими кроками, поглинають все більшу кількість людей і перебирають на себе увагу. Як це відбивається на нас? Які існують небезпеки?

Безумовно, технічний прогрес не може стояти на місці і навіть при всіх своїх негативних тенденціях та наслідках для планети та цивілізації існують також позитивні моменти.

Про них відомо всім: це й швидка комунікація, і корисні розробки в медицині і інших галузях, і широкі творчі можливості.

Але, попри це, існують серйозні небезпеки, пов'язані з експансією технічної глобалізації, яка постійно прискорює всі процеси, задає протиприродний для людини ритм життя та відкладає відбиток на формування її світогляду.

Нове покоління звикло швидко отримувати інформацію, швидко реагувати, воно здатне зосередити свою увагу лише на короткий час.

Таким чином, вдумливе читання випало з розряду цінностей цифрового покоління. Люди, що виросли на гаджетах, не читають складних текстів, не сприймають класику.

Вони заточені на картинки і короткий меседж. До чого це може призвести? На жаль, відсутність якісного продукту, складних, глибоких книг і сюжетів веде до деградації, яка проявляється спочатку самоізоляцією, небажанням виходити зі своєї зони комфорту, щоб не травмувати себе зайвий раз, а потім агресією і, як наслідок, глибокою депресією та руйнуванням.

Гонитва за технологіями витісняє живий пошук сенсу життя. Саме до цього пошуку нас підштовхують книги, висока художня література, світова спадщина.

Прибираючи книги з полиць, ми прирікаємо себе на духовну і душевну убогість, яку більше нема чим заповнити. Ніякі технічні новинки не наситять душу, це ілюзія, що уводить людину від дійсності.

А дійсність – це одне-єдине життя, дане Господом з певною метою – знайти себе і Його. Без зусиль у цьому все приречене на тимчасовість і згасання. Ніякий розвиток неможливий без Творця. Покоління без Бога – покоління без майбутнього.

Аіф

Читайте також

Міра посту важливіша за його суворість

Типікон розписує мирянину монастирський устав погодинно, не даючи зразків його мирського виконання. Міра посту – не в уставі, а в розсудливості.

Як християни відмовилися від пацифізму

Як перші християни відмовлялися вбивати за наказом – і що змінилося після Константина.

Синець під оком неправедного судді

Спаситель використовує образ підкупного чиновника, щоб навчити нас ніколи не опускати руки. Історичний розбір палестинського суду I століття змінює погляди на молитву.

Дім не можна облаштувати в придорожньому нічліжному будинку

Рим вважали вічним містом – але він упав за три дні. Блаженний Августин, дивлячись на руїни, зрозумів те саме, що й нам належить усвідомити, стоячи на уламках звичного світу.

​Перемога любові над законом

​Апостол Павло розкриває головний секрет духовної свободи. Добровільна відмова від власних законних прав ламає суху юридичну логіку заради спасіння ближнього.

Фарисей не брехав – він просто був хорошим актором

Гріх фарисея не в обмані – обдурити Бога неможливо. Фарисей робить річ страшнішу: він зачиняє єдині двері, крізь які входить благодать.