У кого немає майбутнього?
Митрополит Антоній (Паканич)
Технічний прогрес та інформаційне поле, що розширюється гігантськими кроками, поглинають все більшу кількість людей і перебирають на себе увагу. Як це відбивається на нас? Які існують небезпеки?
Безумовно, технічний прогрес не може стояти на місці і навіть при всіх своїх негативних тенденціях та наслідках для планети та цивілізації існують також позитивні моменти.
Про них відомо всім: це й швидка комунікація, і корисні розробки в медицині і інших галузях, і широкі творчі можливості.
Але, попри це, існують серйозні небезпеки, пов'язані з експансією технічної глобалізації, яка постійно прискорює всі процеси, задає протиприродний для людини ритм життя та відкладає відбиток на формування її світогляду.
Нове покоління звикло швидко отримувати інформацію, швидко реагувати, воно здатне зосередити свою увагу лише на короткий час.
Таким чином, вдумливе читання випало з розряду цінностей цифрового покоління. Люди, що виросли на гаджетах, не читають складних текстів, не сприймають класику.
Вони заточені на картинки і короткий меседж. До чого це може призвести? На жаль, відсутність якісного продукту, складних, глибоких книг і сюжетів веде до деградації, яка проявляється спочатку самоізоляцією, небажанням виходити зі своєї зони комфорту, щоб не травмувати себе зайвий раз, а потім агресією і, як наслідок, глибокою депресією та руйнуванням.
Гонитва за технологіями витісняє живий пошук сенсу життя. Саме до цього пошуку нас підштовхують книги, висока художня література, світова спадщина.
Прибираючи книги з полиць, ми прирікаємо себе на духовну і душевну убогість, яку більше нема чим заповнити. Ніякі технічні новинки не наситять душу, це ілюзія, що уводить людину від дійсності.
А дійсність – це одне-єдине життя, дане Господом з певною метою – знайти себе і Його. Без зусиль у цьому все приречене на тимчасовість і згасання. Ніякий розвиток неможливий без Творця. Покоління без Бога – покоління без майбутнього.
Читайте також
Бог, Який біжить назустріч
Ми іноді думаємо про Бога як про суворого суддю з папкою компромату. Але притча про блудного сина ламає цей стереотип.
Дзеркало для пастиря: Доброчесність священника – це питання безпеки
4 лютого – пам'ять апостола Тимофія. Як хворий юнак повстав проти язичницької оргії. Його єдина зброя – чесність.
Бог на ліжку №2: Остання розмова з Нектарієм Егінським
Митрополит помирає в палаті для жебраків. Директор лікарні не вірить, що цей старий у брудній рясі – єпископ. Що залишається від людини, коли хвороба зриває всі маски?
Живе тіло чи мертва структура: Чому не можна вірити в Христа без Церкви
Розмова про те, чому Церква – це не будівля прокуратури, а реанімація, де тече кров.
Дзеркальний лабіринт праведності
Про те, як наші чесноти можуть стати стіною між нами і Богом і чому тріщина в серці важливіша за бездоганну репутацію.
Перший космонавт духа: як Антоній Великий перетворив пустелю на мегаполіс
20 років у кам'яному мішку. Історія святого, який перестав боятися.