Чи спасуться невіруючі?

Щоб спастись, замало не робити поганих вчинків

Відповідає доктор богослов'я ієромонах Іоанн (Курмояров):

– Є люди, які захворіли на рак, але до певного часу не розуміють і не відчувають, що хворі. Так і в релігії: якщо ви думаєте, що ви праведник, це ще не означає, що так і є насправді. Тим більше Святе Письмо чітко вказує, що «Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила» (Екк 7, 20).

У невіруючих «праведником» є вже той, хто нікого не вбив і нічого не вкрав, але часто не вважаються гріхом аборти (реальне вбивство), позашлюбне співжиття (блуд), засудження людей, гнів, зневіра, дратівливість, обжерливість, хтивість, любов до багатства та розкоші, гординя. Нерозкаяність в цих і багатьох інших гріхах ні до чого доброго не призводить.

А відчуття власної праведності – самообман та прояв крайнього ступеня гордині. В православній традиції такий стан називається бісівською гординею, тобто найгіршим з можливих гріхів. Перебуваючи в такому стані, людина не здатна на щире покаяння і навернення до Бога, а отже, і спасіння її у Вічності стає неможливим.

Читайте також