Хресний Хід в Лавру в день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира (+ВІДЕО)
Сьогодні Церква відмічає тисячоліття з дня смерті святого рівноапостольного князя Володимира. Проте, згідно церковної традиції, Торжества з нагоди свята розпочалися ще вчора. І розпочалися, як і годиться, молитвою.
Ще з самого ранку понеділка до центру Києва, в район Європейської площі, почала з’їжджатися велика кількість автобусів з вірянами зі всієї України. Досить швидко всі підступи до Володимирської Гірки були заповнені людьми.
І ось, о 14.00 з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія розпочався святковий молебень. Багатотисячний натовп благав святого князя, щоб він молив Бога за нас.
Потім, після посиленої спільної молитви духовенства і вірян Української Православної Церкви, Блаженнійшим була прочитана молитва до святого князя. В ній Предстоятель УПЦ від імені десятків тисяч християн, які зібралися в Києві, і від імені мільйонів тих, хто в Київ приїхати не зміг, просив, щоб святий рівноапостольний князь Володимир не забував про свій народ і завжди був заступником його перед лицем Божим. Також, прозвучали слова і про такий довгоочікуваний мир на Україні.
Після цього розпочався Хресний Хід з найбільш шанованими в Україні чудотворними іконами Божої Матері до Києво-Печерської Лаври. Вже десь за годину на території Лаври, перед Успенським Собором розпочалося святкове всенічне бдіння.
Варто зазначити, що кожен вірянин, як і кожен житель Києва, став вчора свідком в якійсь мірі чуда. Страшенна спека, яка цими днями дошкуляла киянам напередодні вночі раптово змінилася на суттєве похолодання і дощ. До речі, дощ повністю припинився з початком молебню на Володимирській Гірці, а коли Хресний хід дійшов до Лаври, то знову виступило ласкаве сонечко. Воно ніби нагадало кожному, хто брав участь у ході, про те, що колись рівноапостольного князя називали «Володимир - Красне Сонечко».
Також, напевне, всіх хвилює яка ж кількість віруючих прийняла участь у ході. Деякі, вороже налаштовані до Церкви канали, заявили, що віруючих було не дуже багато (кілька тисяч), а священників нараховувалося не більше 500. Проте, фотографії, які ми приводимо нижче та відеосюжет про свято повністю заперечують ці твердження. Взагалі, за різними даними та різними підрахунками, віруючих, які взяли участь у Хресній Ході було як мінімум кілька десятків тисяч.
Проте, головне не це. Головне не кількість віруючих. Головне, що ця Хода відбулася.
Наші предки знали, що проведення Хресних Ходів та участь у них є надзвичайно дієвим і сильним засобом у боротьбі з ворогом роду людського.
Вони знали, що за всіма проблемами зовнішнього світу стоять проблеми внутрішні. Це означає, що і боротися треба як з зовнішніми негараздами, так і з глибинними внутрішніми конфліктами.
Вони знали, що без молитви змінити світ неможливо. А найсильніша молитва - це молитва спільна, яка разом включає як душу так і тіло. Тому й любили наші предки збиратися разом і в лиху годину йти з молитвою до святого місця. Так вони боролися проти посухи, проти голоду та холоду, а найголовніше - проти війни.
Ми можемо сподіватися, що і сьогоднішня безпрецедентний Хресний Хід посприяє тому, що в Україні зупиниться війна і над нашими головами засяє мирне сонце.
Адже, напевно, саме цього зараз найбільше хоче святий князь Володимир.
Читайте також
Археологи виявили ритуальну лазню зі слідами попелу, що відносяться до зруйнування Єрусалимського Храму в 70 році н. е., під час римського розорення міста.
Релігієзнавець ПЦУ заявив, що скандальну появу єпископа Команського з пропозицією взяти на поруки чиновника, обвинуваченого в масштабній корупції, ініціювала СБУ.
В Аммані обговорювали питання становища християн, свободи віросповідання та збереження святинь Єрусалима на тлі напруженої ситуації в регіоні.
Гнана громада УПЦ у Володимирі продовжує богослужбове життя, збираючись на молитву в пристосованому приміщенні.
Український протестантський пастор заявив, що вважає недійсним хрещення в УПЦ, і закликав православних пройти повторний обряд.
Фірлей вважає, що українське суспільство розділяють не ті, хто насаджує новий стиль календаря, а ті, хто залишився на старому.