Керуючий Криворізькою єпархією УПЦ звернувся до голови Дніпропетровської ОДА щодо ситуації навколо храму в Чумаках

Митрополит Криворізький і Нікопольський Єфрем направив відкритий листна ім’я голови Дніпропетровської ОДА Резніченка В.М. щодо ситуації в селі Чумаки П’ятихатського району Дніпропетровської  області (Криворізька єпархія).

Очільника обласної держадміністрації просять завадити міжконфесійному протистоянню, яке провокують представники так званого «Київського патріархату» в селі Чумаки.

Наводимо текст відкритого листа повністю.

«Звернутися до Вас вимусили тривожні та сумні події, що відбуваються навколо древнього храму святого Миколая в селі Чумаки П’ятихатського району. Релігійна громада на чолі з настоятелем протоієреєм Іваном Юсиповичем довгі роки відроджувала древню православну святиню після безбожного лихоліття. На сьогоднішній день купкою амбіційних людей на чолі з депутатом Верховної Ради Юрієм Березою і фермерами Байсара В.Г. та Жидко С.В. штучно створюється релігійне протистояння зі спробою захоплення храму та передачею його в невизнаний в православному світі так званий «Київський Патріархат». До цього мали місце неодноразові погрози настоятелю фізичною розправою, а також некоректна поведінка зі сторони фермера Байсара В.Г.

Зважаючи на такі події, благочинним П’ятихатського району протоієреєм Олександром Пономаренком 9 вересня 2015 року були проведені загальні парафіяльні збори релігійної громади Свято-Миколаївської парафії Криворізької єпархії Української Православної Церкви в селі Чумаки П’ятихатського району, на яких присутні у кількості 82-ох осіб одноголосно визначили свою приналежність до канонічної Української Православної Церкви. Однак, незважаючи на це, 11 вересня 2015 року після закінчення богослужіння біля храму фермером Байсара В.Г. був спричинений новий конфлікт, у якому в образливій формі він зневажав духовенство та вірян, закидаючи погрози ненормативною лексикою. Усі намагання вирішити конфлікт мирним шляхом залишилися намарними.

Сьогодні, коли наша Україна переживає важкі часи, і на сході країни гинуть кращі сини, захищаючи мир і єдність всієї країни, а духовенство підтримує прагнення народу до миру і спокою, вказані особи під гаслом лицемірного «патріотизму» намагаються вирішити свої амбіційні справи через порушення церковного миру та громадського спокою.

Керуючись Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації», нагадуємо, що ст. 17 Закону забороняє самовільне захоплення культових будівель чи привласнення культового майна, а рішення про перехід громади в іншу юрисдикцію може прийматися лише членами парафіяльних зборів під головуванням настоятеля храму.

Враховуючи подальші непоодинокі заклики до захоплення храму та маючи мету не допустити міжконфесійне протистояння та кровопролиття, просимо і закликаємо Вас з розумінням поставитися до цієї заяви та прийняти відповідне рішення по припиненню самоуправних протизаконних захоплень культових споруд та церковного майна.

Сподіваємось на Ваше розуміння та сприяння збереженню миру і спокою на нашій Дніпропетровській землі».

За матеріалами сайту Криворізької єпархії

Читайте також

«Канонічна математика» Константинополя, або Звідки в ПЦУ взялися єпископи

Чому для діалогу з ПЦУ немає фундаменту і чому «канонічна математика» Константинополя не дає результатів.

Слово як злочин: за що суд визнав винним митрополита Феодосія

Суд виніс вердикт митрополиту Черкаському Феодосію: винен! У чому? Аналізуємо вирок суду.

Чому під приводом національної безпеки влада насправді знищує Церкву

Сьогодні вже минуло достатньо часу, щоб побачити логіку знищення Православ'я в Україні. У чому вона полягає, і яка роль ПЦУ в цій схемі?

Екзархат Константинополя для УПЦ: порятунок чи пастка?

Що стоїть за розмовами про «третій шлях» для Української Православної Церкви і чим може закінчитися згода на нову структуру під омофором Фанару?

Чому переслідувачі Церкви рано чи пізно опиняються на лаві підсудних?

Ті, хто найактивніше нападає на Церкву, найчастіше прикривають цим власні злочини. І рано чи пізно за них розплачуються.

Чи можна християнину брати участь в іудейських обрядах?

Участь в іудейських обрядах стала вже звичною для багатьох православних священників, єпископів, політиків тощо. Чи є це допустимим? Що кажуть канони і святі отці?