Пресвята Богородиця, як приклад для наслідування
«Рождество твое, Богородице Дево, радость возвести всей вселенней…», - такими словами оспівує тропар свята цю величну подію, яка насправді стала однією з визначальних в історії Церкви Христової. Народження Божої Матері фактично покладає початок історії християнства, оскільки саме з Діви Марії втілюється Спаситель світу – Христос.
Хоча про саму подію різдва Пресвятої Богородиці не згадується в жодному з Євангелій, в Православній Церкві це свято стоїть в розряді дванадесятих, тобто таких, які є найбільш шанованими. Маленька Марія з’явилась на світ для того, аби виконати ту важливу місію, для якої Її було обрано.
Показовим є те, що саме особа жіночої статі зробила величезний внесок у справу всезагального Спасіння. Хоча про Божу Матір у Святому Письмі є лише кілька згадок, однак всі вони просякнуті вічними прикладами для наслідування і є втіленням найкращих жіночих чеснот.
Сказати, що жінки повинні ставити собі за ідеал саме Богородицю – не сказати нічого! Діва Марія від початку і до кінця свого життя є прикладом не просто жіночого, але християнського смирення, терпіння, співстраждання, прощення та любові. Саме ці якості, в яких Божа Матір проявила себе, роблять її «чеснішою від херувимів», даючи в подальшому підстави вважати Її заступницею за весь рід людський.
Яким люблячим і терплячим повинне бути серце жінки, аби витерпіти страждання і смерть своєї дитини, а потім ще і стати покровителькою і захисницею тих, через кого і за кого померло її дитя? Чи знайдемо ми сьогодні подібні приклади подібної не лише материнської, але і християнської любові? Все це пережила Пресвята Богородиця. Знаючи призначення свого Сина, живучи з цим від початку Його народження, Вона ані на мить не засумнівалась в необхідності покладеної на Нього місії.
Залишаючись однією з людей, Діва Марія стає вищою за ангелів. Ставши вищою за усі небесні сили, вона лишається назавжди з людьми. Не дарма Христова Церква віддано і посилено підносить свої молитви до Божої Матері, знаючи, що Діва Марія не полишить в скорботах.
Різдво Богородиці, як торжество Церкви, відкриває перед віруючими новий дороговказ, даючи надію. Життя Божої Матері – безперестанний урок для засвоєння усім, хто прагне Спасіння. Успіння Божої Матері – приклад і символ того, що смерть більше немає влади над людьми, якщо вони лишаються вірними Богові і Його правді.
{gallery}0001_photo/2015/09/20/rozhdestvo_bogorodicy{/gallery}
Читайте також
Коли святі не могли пробачити один одному: Історія трьох учителів Церкви
Ікона показує їх разом, але життя розвело нарізно. Про те, як дружба розбилася об церковну політику, а єдність довелося вигадувати через сімсот років.
«Якщо залишуся живим, піду в Почаївську лавру!»: історія старця-подвижника
Він пройшов Другу світову, пережив радянські в'язниці і гоніння на Церкву, але не зламався. Спогади про схиархімандрита Сергія (Соломку) – легендарного економа і молитвеника.
Сп'яніння Богом: чому Ісаак Сирин молився за демонів, не вірячи у вічне пекло
Церква згадує святого, чиє богослов'я – це радикальний протест проти сухих законів релігії. Про те, чому Бог не є справедливим, а пекло – це школа любові.
Що буде з християнством, коли воно перестане бути оплотом цивілізації?
Західні демократії люблять згадувати про свободу віросповідання… коли їм вигідно. Коли ні – прекрасно дружать з переслідувачами християнства.
Скальпель і хрест: Розмова з хірургом, який обрав Бога в розпал терору
Ташкент, 1921 рік. Професор хірургії одягає рясу і йде в операційну. Я питаю: навіщо? Він відповідає, але не так, як я очікував.
Бог, Який біжить назустріч
Ми іноді думаємо про Бога як про суворого суддю з папкою компромату. Але притча про блудного сина ламає цей стереотип.