Пресвята Богородиця, як приклад для наслідування
«Рождество твое, Богородице Дево, радость возвести всей вселенней…», - такими словами оспівує тропар свята цю величну подію, яка насправді стала однією з визначальних в історії Церкви Христової. Народження Божої Матері фактично покладає початок історії християнства, оскільки саме з Діви Марії втілюється Спаситель світу – Христос.
Хоча про саму подію різдва Пресвятої Богородиці не згадується в жодному з Євангелій, в Православній Церкві це свято стоїть в розряді дванадесятих, тобто таких, які є найбільш шанованими. Маленька Марія з’явилась на світ для того, аби виконати ту важливу місію, для якої Її було обрано.
Показовим є те, що саме особа жіночої статі зробила величезний внесок у справу всезагального Спасіння. Хоча про Божу Матір у Святому Письмі є лише кілька згадок, однак всі вони просякнуті вічними прикладами для наслідування і є втіленням найкращих жіночих чеснот.
Сказати, що жінки повинні ставити собі за ідеал саме Богородицю – не сказати нічого! Діва Марія від початку і до кінця свого життя є прикладом не просто жіночого, але християнського смирення, терпіння, співстраждання, прощення та любові. Саме ці якості, в яких Божа Матір проявила себе, роблять її «чеснішою від херувимів», даючи в подальшому підстави вважати Її заступницею за весь рід людський.
Яким люблячим і терплячим повинне бути серце жінки, аби витерпіти страждання і смерть своєї дитини, а потім ще і стати покровителькою і захисницею тих, через кого і за кого померло її дитя? Чи знайдемо ми сьогодні подібні приклади подібної не лише материнської, але і християнської любові? Все це пережила Пресвята Богородиця. Знаючи призначення свого Сина, живучи з цим від початку Його народження, Вона ані на мить не засумнівалась в необхідності покладеної на Нього місії.
Залишаючись однією з людей, Діва Марія стає вищою за ангелів. Ставши вищою за усі небесні сили, вона лишається назавжди з людьми. Не дарма Христова Церква віддано і посилено підносить свої молитви до Божої Матері, знаючи, що Діва Марія не полишить в скорботах.
Різдво Богородиці, як торжество Церкви, відкриває перед віруючими новий дороговказ, даючи надію. Життя Божої Матері – безперестанний урок для засвоєння усім, хто прагне Спасіння. Успіння Божої Матері – приклад і символ того, що смерть більше немає влади над людьми, якщо вони лишаються вірними Богові і Його правді.
{gallery}0001_photo/2015/09/20/rozhdestvo_bogorodicy{/gallery}
Читайте також
Бродяги з Нагірної проповіді
Нам здається, що віра вимагає нескінченного запасу міцності. Але Христос звертається до тих, у кого більше не залишилося сил тримати удар, пропонуючи щось зовсім інше.
Таємний бунт проти духовної смерті та диктатури думок
Земна метушня перетворює людей на полонених нав'язливих думок. Святі отці відкривають єдиний шлях до виходу з цього смертельного сну.
Вогонь всередині потира
Ми звикли ставитися до Причастя як до благочестивого ритуалу. Але біля вівтаря на нас чекає лякаюча реальність зустрічі з живим Богом.
Втеча з ментальної в'язниці земної метушні
Ми прагнемо до комфорту в земній, горизонтальній площині, забуваючи, що духові необхідна вертикаль. Справжнє вознесіння починається тоді, коли розум нарешті замовкає.
Праведний гнів випалює серце дощенту
Ми виправдовуємо злобу ревністю про захист святинь. Але чесна розмова з праведником позбавляє ілюзій, залишаючи нас наодинці з випаленою порожнечею серця.
Дзеркало поверх ікони: пастка «правильного» благочестя
Ми ховаємося від тривоги в устав, вичитуємо правила та акафісти. І можемо не помітити, як починаємо молитися власному відображенню, а не Христу.