16 травня Православна Церква вшановує пам'ять преподобного Феодосія Києво-Печерського

16 травня Православна Церква вшановує пам'ять преподобного Феодосія, ігумена Києво-Печерського, засновника общежительного монастирського статуту і родоначальника чернецтва в Київській Русі.

Святий Феодосій народився близько 1008 року в селі Василів неподалік від Києва, де пройшло дитинство і юність преподобного. З юних років він виявив непереборний потяг до подвижницького життя, ведучи аскетичне життя ще в батьківському домі. Він не любив дитячих ігор і захоплень, постійно ходив до церкви. Сам упросив своїх батьків віддати його для навчання читання священних книг і, при відмінних здібностях і рідкісному старанності, швидко вивчився читанню книг, так, що всі дивувалися розуму отрока.

На 24-му році він таємно покинув рідну домівку і постригся, за благословенням преподобного Антонія, в Києво-Печерському монастирі – з ім'ям Феодосій. Через чотири роки мати відшукала його і зі сльозами просила повернутися додому, але святий сам переконав її залишитися в Києві і прийняти чернецтво в обителі святителя Миколая, на Аскольдовій могилі.

Преподобний Феодосій трудився в обителі більше інших і нерідко брав на себе частину праць братії: носив воду, рубав дрова, молов жито і відносив кожному ченцю борошно. У спекотні ночі він оголював своє тіло і віддавав його в їжу комарам і мошкам, кров текла по ньому, але святий терпляче займався рукоділлям і співав псалми. У храм він був раніше за інших і ставши на місці, не сходив з нього до закінчення Богослужіння; читання слухав з особливою увагою.

У 1054 році преподобний Феодосій був висвячений в сан ієромонаха, а в 1057 році обраний ігуменом. Слава про його подвиги привернула безліч ченців в обитель, в якій він побудував нову церкву і келії і ввів студійський чернецький статут, списаний, за його дорученням, в Константинополі. У сані ігумена преподобний Феодосій продовжував виконувати найважчі послухання в обителі. Святий звичайно їв тільки сухий хліб і варену зелень без олії. Ночі проходили у нього без сну в молитві, що багато разів помічала братія, хоча обранець Божий і намагався приховати свій подвиг від інших. Ніхто не бачив, щоб преподобний Феодосій спав лежачи, зазвичай він відпочивав сидячи. Під час Великого посту святий віддалився в печеру, розташовану недалеко від обителі, де трудився, ніким не зримий. Його одягом була жорстка волосяниця, яку він надівав прямо на тіло, так що в цьому убогому старці не можна було впізнати знаменитого ігумена, якого шанували всі, хто його знав.

Сподіваючись на допомогу Божу, преподобний не зберігав великих запасів для обителі, тому братія іноді терпіла нужду в хлібі насущному. За його молитвами, однак, з’являлися невідомі благодійники і доправляли в обитель необхідне для братії. Великі князі, особливо Ізяслав, любили насолоджуватися духовною бесідою з преподобним Феодосієм. Святий не боявся викривати сильних світу цього. Незаконно засуджені завжди знаходили в ньому оборонця, а судді переглядали справи на прохання шанованого всіма ігумена. Особливо дбав преподобний про бідних: побудував для них в монастирі особливий двір, де будь-яка людина, яка цього потребує, могла отримати їжу та дах.

Преподобний Феодосій мирно відійшов до Господа в 1074 році. Він був похований у викопаній ним печері, в якій усамітнювався під час поста. Мощі подвижника були знайдені нетлінними в 1091 році. До лику святих преподобний Феодосій був зарахований в 1108 році. З творів преподобного Феодосія до нас дійшли 6 повчань, 2 послання до великого князя Ізяслава та молитва за всіх християн. Житіє преподобного Феодосія складено Преподобного Нестора Літописця, учнем великого авви, через 30 з невеликим років після його кончини.

Тропар:

Православия наставниче,/ благочестия учителю и чистоты,/ вселенныя светильниче,/ архиереев богодухновенное удобрение,/ Феодосие премудре,/ ученьми твоими вся просветил еси, цевнице духовная,// моли Христа Бога спастися душам нашим.

Читайте також