27 травня Православна Церква вшановує пам'ять святителя Микити, затворника Печерського, єпископа Новгородського

Про життєпис святителя Микити Печерського, подвижника давньої Києво-Печерської обителі XI століття, а згодом – єпископа Новгородського, оповідає Києво-Печерський патерик – літописний збірник XIII століття, присвячений заснуванню Києво-Печерського монастиря і житію його перших насельників.

Святитель Микита, єпископ Новгородський був киянином за походженням і в ранньому віці вступив до Києво-Печерської обителі. Він трудився в обителі при преподобному ігумені Никоні в кінці XI століття.

В молодості чернець Микита, бажаючи прославитися, просив ігумена про усамітнення, але, через молодість років, недосвідченість та марнославство, не отримав благословення. Проте, таки пішов у затвор. Не минуло й року, як Микита впав у спокусу. Під час молитви він почув голос. Йому з'явився диявол в образі ангела, якого Микита прийняв за посланця Божого. Диявол дав йому пораду: «Ти не молися, а тільки читай та вчи інших, а я буду молитися за тебе». Впевненого в собі ченця Микиту, біс переконав, щоб він читав книги Старого Завіту та повчав народ. І тільки – Святе Євангеліє і ім'я Господа Ісуса Христа – він не промовляв.

За навіюванням біса він навіть став пророкувати, і пророцтва – збувалися. Люди потягнулися до нього за порадою, і це переконало затворника в правильності обраного ним шляху. Про молитву, смиренність та покаяння Микита й не думав.

Києво-Печерські старці не залишили брата і, помолившись, відігнали від нього біса. Коли ж, після вигнання нечистого духа, вони спробували поговорити з Микитою про Святе Письмо, яке він, здавалося б, раніше чудово знав – виявилося, що Микита не тільки ні слова не пам'ятає зі Старого Завіту, але навіть читати не вміє. Святим отцям Печерським довелося заново вчити його грамоті.

Молодий чернець щиро розкаявся та став вести суворе, стримане життя, в результаті чого збагнув вищу духовну мудрість і став одним з видатних подвижників Києво-Печерського монастиря. У 1096 році преподобний Микита був зведений Митрополитом Київським Єфремом в єпископський сан та призначений на кафедру Великого Новгорода.

Святитель Микита був старанним молитовником та заступником своєї пастви протягом 13 років і мирно помер в 1109 році. У літописах зафіксовані свідчення про два випадки чудесного порятунку Новгорода від лиха по молитвам святителя: у 1097 році він своєю молитвою за Божим промислом загасив пожежу в місті і, під час згубної посухи, звів дощ. Він шанується віруючими як захисник від пожеж та покровитель хліборобів. Святитель Микита шанується і як захисник Вітчизни, покровитель воїнів.

30 квітня 1558 року відбулося прославлення святителя. Мощі його спочивають нині в соборі Святої Софії міста Новгород.

Молитва святителю Микиті, затворнику Печерському, єп. Новгородському

О архиерею Божий, святителю Никито, услыши нас, грешных раб твоих, стекшихся днесь в священный храм сей, молящихся тебе и к священной твоей раце притекающих и умиленно вопиющих: якоже седя на престоле святительства в Великом Новеграде сем, и единою нале­жащею бездождию дождь молитвами свел еси и паки граду сему, огненным пламенем обшедшему, молитвою пламень огненный угасил еси, и ныне молим тя, о святителю Христов Никито, молися ко Господу, еже избавити Великий Новград сей и вся грады и страны христианския от труса, потопа, глада, огня, града, меча и от всех вра­­гов, видимых и невидимых, Яко да избранных молитв твоих ради спасаеми, славим Пресвятую Троицу, Отца, и Сына, и Святаго Духа, и твое милостивное предстательство ныне и присно и во веки веков. Аминь.

Читайте також