Блаженніший Митрополит Онуфрій відвідав Троїцький Корецький ставропігійний жіночий монастир

Давно стіни Корецької обителі не приймали такої кількості духовенства та паломників. Ще зранку перед Свято-Троїцькою церквою почали збиратися люди, аби зайняти зручне місце для зустрічі Блаженнішого Онуфрія. Він, спокійний та врівноважений, із посмішкою на обличчі, благословивши усіх, статечно ввійшов до храму. Вже коли почалася Божественна Літургія, віряни поміж собою перешіптувалися про теплі очі та невисоку і худорляву постать людини, задля якої прийшли терпіти тисняву і невимовну задуху. Утім, щойно Предстоятель сказав перший возглас, стало зрозуміло, що, незважаючи на низький зріст, він здатний вести за собою тисячі… мільйони…


23 червня Корецький жіночий монастир традиційно запрошує молитовно вшанувавти покровительку обителі – ікону Божої Матері «Споручниця грішних», яку ще у 17 столітті подарував останній князь із роду Корецьких. За час перебування ікони в монастирі біля неї відбулося чимало чудес зцілення. Матінка Божа проявляла свою милість не тільки індивідуально для кожного, хто приходив до неї з проханням, а й стала оберегом цілого міста і навколишніх сіл. Цьогоріч помолитися чудотворному образу приїхали близько 20 митрополитів, єпископів та архієпископів, ігумени монастирів, кілька десятків священиків, хор із Почаївської Лаври та тисячі паломників із різних куточків України і навіть світу.

Служба, що очолював Блаженніший Онуфрій, насправді, надала святу особливого піднесення. Люди намаглись піднятися навшпиньки, щоб спостерігати за вишколеними іподияконами Предстоятеля, ловили момент на телефони та фотоапарати, а також дивувалися возгласам, що по-черзі виголошували протодиякони тембрально-низькими голосами. Хор сестер Корецького монастиря співав, водночас і трепетно, і сильно, примушуючи вдумуватись та молитися під склепінням древнього храму.

Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій двічі звертався до вірян, котрі прийшли на торжество. Перший раз – після Євангельського читання, другий – у кінці Хресного ходу навколо обителі. В обох випадках закликав до молитви, до прощення, стійкості у святій православній вірі, самопожерви в ім'я Господнє.

На завершення святкування до Хресної ходи навколо храму долучилися навіть ті, кому не вистачило місця всередині. Предстоятель Української Православної Цекркви щедро поливав усіх свяченою водичкою, віряни охоче підставляли голови і руки, щоб зловити хоч краплю митрополичого благословіння.



Читайте також

Бродяги з Нагірної проповіді

Нам здається, що віра вимагає нескінченного запасу міцності. Але Христос звертається до тих, у кого більше не залишилося сил тримати удар, пропонуючи щось зовсім інше.

Таємний бунт проти духовної смерті та диктатури думок

​Земна метушня перетворює людей на полонених нав'язливих думок. Святі отці відкривають єдиний шлях до виходу з цього смертельного сну.

Вогонь всередині потира

Ми звикли ставитися до Причастя як до благочестивого ритуалу. Але біля вівтаря на нас чекає лякаюча реальність зустрічі з живим Богом.

Втеча з ментальної в'язниці земної метушні

​Ми прагнемо до комфорту в земній, горизонтальній площині, забуваючи, що духові необхідна вертикаль. Справжнє вознесіння починається тоді, коли розум нарешті замовкає.

Праведний гнів випалює серце дощенту

Ми виправдовуємо злобу ревністю про захист святинь. Але чесна розмова з праведником позбавляє ілюзій, залишаючи нас наодинці з випаленою порожнечею серця.

Дзеркало поверх ікони: пастка «правильного» благочестя

Ми ховаємося від тривоги в устав, вичитуємо правила та акафісти. І можемо не помітити, як починаємо молитися власному відображенню, а не Христу.