Блаженніший Митрополит Онуфрій відвідав Троїцький Корецький ставропігійний жіночий монастир

Давно стіни Корецької обителі не приймали такої кількості духовенства та паломників. Ще зранку перед Свято-Троїцькою церквою почали збиратися люди, аби зайняти зручне місце для зустрічі Блаженнішого Онуфрія. Він, спокійний та врівноважений, із посмішкою на обличчі, благословивши усіх, статечно ввійшов до храму. Вже коли почалася Божественна Літургія, віряни поміж собою перешіптувалися про теплі очі та невисоку і худорляву постать людини, задля якої прийшли терпіти тисняву і невимовну задуху. Утім, щойно Предстоятель сказав перший возглас, стало зрозуміло, що, незважаючи на низький зріст, він здатний вести за собою тисячі… мільйони…


23 червня Корецький жіночий монастир традиційно запрошує молитовно вшанувавти покровительку обителі – ікону Божої Матері «Споручниця грішних», яку ще у 17 столітті подарував останній князь із роду Корецьких. За час перебування ікони в монастирі біля неї відбулося чимало чудес зцілення. Матінка Божа проявляла свою милість не тільки індивідуально для кожного, хто приходив до неї з проханням, а й стала оберегом цілого міста і навколишніх сіл. Цьогоріч помолитися чудотворному образу приїхали близько 20 митрополитів, єпископів та архієпископів, ігумени монастирів, кілька десятків священиків, хор із Почаївської Лаври та тисячі паломників із різних куточків України і навіть світу.

Служба, що очолював Блаженніший Онуфрій, насправді, надала святу особливого піднесення. Люди намаглись піднятися навшпиньки, щоб спостерігати за вишколеними іподияконами Предстоятеля, ловили момент на телефони та фотоапарати, а також дивувалися возгласам, що по-черзі виголошували протодиякони тембрально-низькими голосами. Хор сестер Корецького монастиря співав, водночас і трепетно, і сильно, примушуючи вдумуватись та молитися під склепінням древнього храму.

Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій двічі звертався до вірян, котрі прийшли на торжество. Перший раз – після Євангельського читання, другий – у кінці Хресного ходу навколо обителі. В обох випадках закликав до молитви, до прощення, стійкості у святій православній вірі, самопожерви в ім'я Господнє.

На завершення святкування до Хресної ходи навколо храму долучилися навіть ті, кому не вистачило місця всередині. Предстоятель Української Православної Цекркви щедро поливав усіх свяченою водичкою, віряни охоче підставляли голови і руки, щоб зловити хоч краплю митрополичого благословіння.



Читайте також

Християнство не вчить людину бути зручною жертвою

Коли Христа били по обличчю, Він не підставив другу щоку мовчки. Де закінчується справжнє смирення і починається релігійно виправдана травма?

Перемога воскресіння над античним розумом

Апостол Павло нагадує про головний фундамент християнської віри. Воскресіння Спасителя – не красивий міф, а історичний факт, що перетворив саму матерію буття.

Апостол другого плану

Матфія зарахували до лику учнів Христових не за якісь заслуги, а за те, що він нікуди не зникав, поки інші відходили й зраджували.

Великодня проповідь про розбірки у винограднику

Господар виноградника платить запізнілому стільки ж, скільки тому, хто працював від світанку. Такий був головний удар Спасителя по нашому відчуттю справедливості.

Бог почув крик Давида, почує і наш

Третина біблійних псалмів – це крик болю, докори і гнів, звернені до Бога. Церква не викреслила з них жодного рядка – адже в цьому можна знайти опору.

Міра посту важливіша за його суворість

Типікон розписує мирянину монастирський устав погодинно, не даючи зразків його мирського виконання. Міра посту – не в уставі, а в розсудливості.