Блаженніший Митрополит Онуфрій відвідав Троїцький Корецький ставропігійний жіночий монастир
Давно стіни Корецької обителі не приймали такої кількості духовенства та паломників. Ще зранку перед Свято-Троїцькою церквою почали збиратися люди, аби зайняти зручне місце для зустрічі Блаженнішого Онуфрія. Він, спокійний та врівноважений, із посмішкою на обличчі, благословивши усіх, статечно ввійшов до храму. Вже коли почалася Божественна Літургія, віряни поміж собою перешіптувалися про теплі очі та невисоку і худорляву постать людини, задля якої прийшли терпіти тисняву і невимовну задуху. Утім, щойно Предстоятель сказав перший возглас, стало зрозуміло, що, незважаючи на низький зріст, він здатний вести за собою тисячі… мільйони…
23 червня Корецький жіночий монастир традиційно запрошує молитовно вшанувавти покровительку обителі – ікону Божої Матері «Споручниця грішних», яку ще у 17 столітті подарував останній князь із роду Корецьких. За час перебування ікони в монастирі біля неї відбулося чимало чудес зцілення. Матінка Божа проявляла свою милість не тільки індивідуально для кожного, хто приходив до неї з проханням, а й стала оберегом цілого міста і навколишніх сіл. Цьогоріч помолитися чудотворному образу приїхали близько 20 митрополитів, єпископів та архієпископів, ігумени монастирів, кілька десятків священиків, хор із Почаївської Лаври та тисячі паломників із різних куточків України і навіть світу.
Служба, що очолював Блаженніший Онуфрій, насправді, надала святу особливого піднесення. Люди намаглись піднятися навшпиньки, щоб спостерігати за вишколеними іподияконами Предстоятеля, ловили момент на телефони та фотоапарати, а також дивувалися возгласам, що по-черзі виголошували протодиякони тембрально-низькими голосами. Хор сестер Корецького монастиря співав, водночас і трепетно, і сильно, примушуючи вдумуватись та молитися під склепінням древнього храму.
Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій двічі звертався до вірян, котрі прийшли на торжество. Перший раз – після Євангельського читання, другий – у кінці Хресного ходу навколо обителі. В обох випадках закликав до молитви, до прощення, стійкості у святій православній вірі, самопожерви в ім'я Господнє.
На завершення святкування до Хресної ходи навколо храму долучилися навіть ті, кому не вистачило місця всередині. Предстоятель Української Православної Цекркви щедро поливав усіх свяченою водичкою, віряни охоче підставляли голови і руки, щоб зловити хоч краплю митрополичого благословіння.
Читайте також
Свічковий огарок і чиста совість: історія пономаря Саші
Маленька спокуса у великому світі війни. Про те, як звичайний згорток використаних свічок став для юного вівтарника мірилом чесності та шляхом до перемоги над самим собою.
Жінка, яка перемогла гріх
Перше читання Покаянного канону завершується. І святий Андрій Критський розкриває образ героїні церковної історії, яку Бог спіймав на живця.
Репетиція вічності: Великий піст як вихід з диктатури шуму
Великий піст – це не просто дієта чи відмова від розваг. Це добровільний вхід у «коридор тиші», де людина знімає маски і зустрічається зі своїм справжнім «я».
Покаяння царя і червоний плащ Урії
Третя частина покаянного канону – це не урок моралі. Це анатомія і дзеркало зради.
Синдром дружини Лота: чому покаяння не терпить ностальгії
Христос промовив про неї три слова. Але саме вони – одне з найгостріших попереджень у всьому Євангелії.
Весна духовна: чому ми вітаємо один одного з початком Великого посту
Зі сторони це схоже на колективне помутніння розсудку. Але за цим привітанням – одна з найглибших таємниць християнського життя.