Блаженніший Митрополит Онуфрій відвідав Троїцький Корецький ставропігійний жіночий монастир

Давно стіни Корецької обителі не приймали такої кількості духовенства та паломників. Ще зранку перед Свято-Троїцькою церквою почали збиратися люди, аби зайняти зручне місце для зустрічі Блаженнішого Онуфрія. Він, спокійний та врівноважений, із посмішкою на обличчі, благословивши усіх, статечно ввійшов до храму. Вже коли почалася Божественна Літургія, віряни поміж собою перешіптувалися про теплі очі та невисоку і худорляву постать людини, задля якої прийшли терпіти тисняву і невимовну задуху. Утім, щойно Предстоятель сказав перший возглас, стало зрозуміло, що, незважаючи на низький зріст, він здатний вести за собою тисячі… мільйони…


23 червня Корецький жіночий монастир традиційно запрошує молитовно вшанувавти покровительку обителі – ікону Божої Матері «Споручниця грішних», яку ще у 17 столітті подарував останній князь із роду Корецьких. За час перебування ікони в монастирі біля неї відбулося чимало чудес зцілення. Матінка Божа проявляла свою милість не тільки індивідуально для кожного, хто приходив до неї з проханням, а й стала оберегом цілого міста і навколишніх сіл. Цьогоріч помолитися чудотворному образу приїхали близько 20 митрополитів, єпископів та архієпископів, ігумени монастирів, кілька десятків священиків, хор із Почаївської Лаври та тисячі паломників із різних куточків України і навіть світу.

Служба, що очолював Блаженніший Онуфрій, насправді, надала святу особливого піднесення. Люди намаглись піднятися навшпиньки, щоб спостерігати за вишколеними іподияконами Предстоятеля, ловили момент на телефони та фотоапарати, а також дивувалися возгласам, що по-черзі виголошували протодиякони тембрально-низькими голосами. Хор сестер Корецького монастиря співав, водночас і трепетно, і сильно, примушуючи вдумуватись та молитися під склепінням древнього храму.

Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій двічі звертався до вірян, котрі прийшли на торжество. Перший раз – після Євангельського читання, другий – у кінці Хресного ходу навколо обителі. В обох випадках закликав до молитви, до прощення, стійкості у святій православній вірі, самопожерви в ім'я Господнє.

На завершення святкування до Хресної ходи навколо храму долучилися навіть ті, кому не вистачило місця всередині. Предстоятель Української Православної Цекркви щедро поливав усіх свяченою водичкою, віряни охоче підставляли голови і руки, щоб зловити хоч краплю митрополичого благословіння.



Читайте також

Найсумніша притча: трагедія нерозділеної любові Бога

Бог накрив стіл і чекає на нас, а ми зайняті волами та землею. Чому ця євангельська історія – про кожного з нас і про те, як пекло починається з фрази «мені ніколи»?

Бог у підгузках: чому Всевишній став немовлям

Чому нам простіше вірити в «космічну енергію», ніж у Бога, Якому потрібно змінювати пелюшки, і навіщо Всемогутній вирішив стати безпорадним.

Божественна математика від старця Паїсія: Як нулі можуть стати мільйонами

Зимова зустріч у келії Панагуда. Чому ми рахуємо свої гріхи та успіхи за законами людської бухгалтерії, а Бог – за законами любові, де 2+2 не завжди дорівнює 4.

Ікона «Несподівана радість»: Чому Богородиця іноді руйнує наш комфорт?

Яка страшна історія прихована за затишною назвою ікони, про духовне «роздвоєння особистості» і чому Бог змушений діяти, як хірург.

Чому з десяти виживає лише один: страшна статистика вдячності

Розбір євангельської драми про проказу. Про те, чому віра – це стрибок над здоровим глуздом і чому «сини царства» ризикують опинитися в темряві.

Німий вбивця душі: чому відсутність болю – найстрашніший симптом

Біологія лепри пояснює катастрофу сучасного безчуття. Про демієлінізацію совісті, цифровий цинізм і втрату людської подоби.