Блаженніший Митрополит Онуфрій відвідав Троїцький Корецький ставропігійний жіночий монастир

Давно стіни Корецької обителі не приймали такої кількості духовенства та паломників. Ще зранку перед Свято-Троїцькою церквою почали збиратися люди, аби зайняти зручне місце для зустрічі Блаженнішого Онуфрія. Він, спокійний та врівноважений, із посмішкою на обличчі, благословивши усіх, статечно ввійшов до храму. Вже коли почалася Божественна Літургія, віряни поміж собою перешіптувалися про теплі очі та невисоку і худорляву постать людини, задля якої прийшли терпіти тисняву і невимовну задуху. Утім, щойно Предстоятель сказав перший возглас, стало зрозуміло, що, незважаючи на низький зріст, він здатний вести за собою тисячі… мільйони…


23 червня Корецький жіночий монастир традиційно запрошує молитовно вшанувавти покровительку обителі – ікону Божої Матері «Споручниця грішних», яку ще у 17 столітті подарував останній князь із роду Корецьких. За час перебування ікони в монастирі біля неї відбулося чимало чудес зцілення. Матінка Божа проявляла свою милість не тільки індивідуально для кожного, хто приходив до неї з проханням, а й стала оберегом цілого міста і навколишніх сіл. Цьогоріч помолитися чудотворному образу приїхали близько 20 митрополитів, єпископів та архієпископів, ігумени монастирів, кілька десятків священиків, хор із Почаївської Лаври та тисячі паломників із різних куточків України і навіть світу.

Служба, що очолював Блаженніший Онуфрій, насправді, надала святу особливого піднесення. Люди намаглись піднятися навшпиньки, щоб спостерігати за вишколеними іподияконами Предстоятеля, ловили момент на телефони та фотоапарати, а також дивувалися возгласам, що по-черзі виголошували протодиякони тембрально-низькими голосами. Хор сестер Корецького монастиря співав, водночас і трепетно, і сильно, примушуючи вдумуватись та молитися під склепінням древнього храму.

Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій двічі звертався до вірян, котрі прийшли на торжество. Перший раз – після Євангельського читання, другий – у кінці Хресного ходу навколо обителі. В обох випадках закликав до молитви, до прощення, стійкості у святій православній вірі, самопожерви в ім'я Господнє.

На завершення святкування до Хресної ходи навколо храму долучилися навіть ті, кому не вистачило місця всередині. Предстоятель Української Православної Цекркви щедро поливав усіх свяченою водичкою, віряни охоче підставляли голови і руки, щоб зловити хоч краплю митрополичого благословіння.



Читайте також

Коли святі не могли пробачити один одному: Історія трьох учителів Церкви

Ікона показує їх разом, але життя розвело нарізно. Про те, як дружба розбилася об церковну політику, а єдність довелося вигадувати через сімсот років.

«Якщо залишуся живим, піду в Почаївську лавру!»: історія старця-подвижника

Він пройшов Другу світову, пережив радянські в'язниці і гоніння на Церкву, але не зламався. Спогади про схиархімандрита Сергія (Соломку) – легендарного економа і молитвеника.

Сп'яніння Богом: чому Ісаак Сирин молився за демонів, не вірячи у вічне пекло

Церква згадує святого, чиє богослов'я – це радикальний протест проти сухих законів релігії. Про те, чому Бог не є справедливим, а пекло – це школа любові.

Що буде з християнством, коли воно перестане бути оплотом цивілізації?

Західні демократії люблять згадувати про свободу віросповідання… коли їм вигідно. Коли ні – прекрасно дружать з переслідувачами християнства.

Скальпель і хрест: Розмова з хірургом, який обрав Бога в розпал терору

Ташкент, 1921 рік. Професор хірургії одягає рясу і йде в операційну. Я питаю: навіщо? Він відповідає, але не так, як я очікував.

Бог, Який біжить назустріч

​Ми іноді думаємо про Бога як про суворого суддю з папкою компромату. Але притча про блудного сина ламає цей стереотип.