1 липня Церква вшановує пам'ять Боголюбської ікони Божої Матері

В 1155 році благовірний князь Андрій, під час переселення з Вишгороду до Суздальської землі, взяв с собою чудотворний образ Божої Матері, написаний євангелістом Лукою – зрештою ця ікона отримала назву Володимирської. В семи верстах від Володимира, коні, що везли кіот з чудотворною іконою, зупинились і не могли зрушити з місця.

Благовірний князь Андрій просив супроводжуючого його священика Миколая звершити молебень перед іконою Божої Матері і довго зі сльозами молився перед шанованим образом. Йому явилась Пресвята Богородиця з сувоєм в правій руці й повеліла благочестивому князю образ Її, принесений з Вишгороду, поставити у Владимирі, а на місті Її чудового явлення побудувати храм і святу обитель.

Виконуючи наказ, благовірний князь Андрій заклав на вказаному місці кам’яну церкву на честь Різдва Пресвятої Богородиці, де утворився й монастир. Потім святий князь закликав майстерних іконописців і попросив зобразити Божу Матір так, як бачив Її в явищі: у весь зріст з сувоєм в правій руці і ликом, зверненим до Спасителя.

Монастир і місто, що утворилось навколо обителі, благовірний князь Андрій оголосив Боголюбовом, тому що, за його словами, «Божа Матір полюбила це місто», а сам князь з тих пір став називатись Боголюбивим або Боголюбським.

Чудотворна ікона Божої Матері, принесена з Вишгороду, згодом була перенесена з Боголюбова монастиря до Володимира, до Успенського собору, а явлена ікона залишена в Боголюбові і названа Боголюбською. Образ Божої Матері Боголюбської прославлений незчисленними чудотвореннями, на протязі багатьох століть являючи благодатну допомогу віруючому православному народу.

Читайте також