Хто ж його посадить? Він же – пам’ятник!

Торік громадськість Волині неабияк сколихнуло чергове повідомлення про те, що на території захопленого Київським патріархатом Свято-Троїцького собору у Луцьку вирує незаконне будівництво.

Про те, що дозволів переорювати територію соборного кладовища у єпархії УПЦ КП немає, неодноразово свідчили і запити краєзнавців, і факти відкриття кримінальних проваджень по незаконних роботах на цій території.


Втім, навіть розголошення скандалу наприкінці грудня 2015 року так і не мало ніякого результату: зі впертістю жука-гнойовика забудовники протиснули свій проект і через сито Держархбудінспекції, і через занепокоєння місцевої і виконавчої влади, і через правоохоронні органи.

Трохи більше, аніж через місяць після публічного скандалу, відомий своїми непересічними заявами митрополит УПЦ КП Михаїл нарешті прокоментував, що ж будується на території луцького собору. Неофіційно у журналістських колах звучало, що «владика» замовив комусь з луцьких дизайнерів проект альтанки, біля якої, у зручній близькості з історичним міським кладовищем, «мали фотографуватися після вінчань молодята».

Однак 7 лютого Михаїл спростував цю версію, повідомивши, що біля собору насправді зводять пам’ятник загиблим в АТО. Дійсно, у кого на Волині вистачило б сміливості продовжувати запитувати про якісь дозволи та документи, коли йдеться про пам’ятний знак?


Пропонуємо подивитись на фундамент проекту, який тимчасово призупинився тоді, у грудні 2015, через розголос у ЗМІ. Побачити на власні очі сам проект, напевне, було б вкрай важко, чи не так, як і обговорення такого важливого для волинян і тим більше родин загиблих будівництва?


Цікаво, що через півроку у ЗМІ знову прозвучали дещо схожі з тезами митрополита ідеї. Стенд, у який міська рада вклала близько 50 тисяч гривень, дійсно пропонують прибрати з центрального Театрального майдану міста. Однак ця ідея сама по собі викликала шалений спротив у людей, які звикли до фотографій своїх друзів, знайомих, родичів, товаришів по армії.

Нині серед ідей про майбутній пам’ятник полеглим в АТО йдеться про проект, який, можливо, буде втілений на Меморіалі Вічної Слави або у Центральному парку. Втім, від цього темпи зведення соборного «пам’ятного знаку» не вщухли. Наприкінці липня будівництво на території кладовища виглядало отак:


Так кому ж вірити у даному випадку – власним очам чи запевненням «патріотичного» митрополита? Що це – альтанка чи пам’ятник? Напевне, це такий оригінальний пам’ятник?

Напевне, щоб знайти вихід із незручного становища (ще поки не всі лучани дозволяють відверто брехати собі в очі та використовувати пам’ять загиблих), до гламурної альтанки в античному стилі причеплять табличку, яка пояснюватиме, що це і є пам’ятник загиблим. Чи пам’ятний знак брехні та свавіллю, зведений на могилах?

Читайте також

Перемога воскресіння над античним розумом

Апостол Павло нагадує про головний фундамент християнської віри. Воскресіння Спасителя – не красивий міф, а історичний факт, що перетворив саму матерію буття.

Апостол другого плану

Матфія зарахували до лику учнів Христових не за якісь заслуги, а за те, що він нікуди не зникав, поки інші відходили й зраджували.

Великодня проповідь про розбірки у винограднику

Господар виноградника платить запізнілому стільки ж, скільки тому, хто працював від світанку. Такий був головний удар Спасителя по нашому відчуттю справедливості.

Бог почув крик Давида, почує і наш

Третина біблійних псалмів – це крик болю, докори і гнів, звернені до Бога. Церква не викреслила з них жодного рядка – адже в цьому можна знайти опору.

Міра посту важливіша за його суворість

Типікон розписує мирянину монастирський устав погодинно, не даючи зразків його мирського виконання. Міра посту – не в уставі, а в розсудливості.

Як християни відмовилися від пацифізму

Як перші християни відмовлялися вбивати за наказом – і що змінилося після Константина.