Три години співів: у Рівненській єпархії пройшов хоровий фестиваль недільних шкіл

Десятий щорічний хоровий фестиваль недільних шкіл, який проходить на джерелі святої праведної Анни у селі Онишківці Дубенського району Рівненської області, зібрав рекордну кількість учасників та глядачів.

На цей раз показати своє вміння співати приїхали біля 30 дитячих колективів з усієї Рівненської єпархії. Підлітки, діти шкільного віку і навіть малята натхненно та урочисто возносили хвалу Богу у піснеспівах. Глядачі, котрі заполонили весь зал, а також юрбилися навіть на виході з нього, не менш емоційно реагували на побачене та почуте.

Насельниця скита святої праведної Анни сестра Рахіль розповідає, що з особливим трепетом черниці чекають цей день, з піднесенням готують смаколики для частування гостей, прикрашають зал та сцену для надання фестивалю ще більшої урочистості.

«У нас давно діє недільна школа для діточок з усієї округи, – каже вона. – І хоча села тут невеликі, дітей небагато, та на кожний урок приходить їх все більше і більше, навіть приїжджають дітки з Дубна і Кременця. Головне – зацікавити, а наші сестри це вміють: то печива напечуть-почастують, то нові ігри придумають, уроки цікаві проведуть. Одним словом, якщо дітьми цікавитись, то можна досягнути неабиякого результату у їх вихованні, зрештою, спасінні».

Співали та показували невеличкі біблійні постановки понад три години. Утім, втоми чи суму на обличчях глядачів так ніхто й не помітив. Дорослі аплодували виконавцям, підтримуючи, діти часто-густо намагалися підспівати, зачувши знайомий псалом.

Завершилося хорове дійство нагородженням. Традиційно, так з самого початку вирішили організатори фестивалю, переможців та переможених тут немає. Усі учасники недільних шкіл отримали пам’ятні дипломи та подарунки.

Не роз’їжджались діти та й їхні наставники до темної ночі: ділились враженнями, запускали кульки у вечірнє небо. Напередодні сестри обителі подбали про виготовлення дерев’яного хреста, великого та важкого. Усі, хто брав участь у фестивалі, разом занесли хрест на Поклінну гору, де його встановили та освятили.

Хресне знамено багато років стримітиме у небо, нагадуючи про благі наміри та емоції десятого щорічного фестивалю хорових піснеспівів недільних шкіл Рівненської єпархії.

Читайте також

Найсумніша притча: трагедія нерозділеної любові Бога

Бог накрив стіл і чекає на нас, а ми зайняті волами та землею. Чому ця євангельська історія – про кожного з нас і про те, як пекло починається з фрази «мені ніколи»?

Бог у підгузках: чому Всевишній став немовлям

Чому нам простіше вірити в «космічну енергію», ніж у Бога, Якому потрібно змінювати пелюшки, і навіщо Всемогутній вирішив стати безпорадним.

Божественна математика від старця Паїсія: Як нулі можуть стати мільйонами

Зимова зустріч у келії Панагуда. Чому ми рахуємо свої гріхи та успіхи за законами людської бухгалтерії, а Бог – за законами любові, де 2+2 не завжди дорівнює 4.

Ікона «Несподівана радість»: Чому Богородиця іноді руйнує наш комфорт?

Яка страшна історія прихована за затишною назвою ікони, про духовне «роздвоєння особистості» і чому Бог змушений діяти, як хірург.

Чому з десяти виживає лише один: страшна статистика вдячності

Розбір євангельської драми про проказу. Про те, чому віра – це стрибок над здоровим глуздом і чому «сини царства» ризикують опинитися в темряві.

Німий вбивця душі: чому відсутність болю – найстрашніший симптом

Біологія лепри пояснює катастрофу сучасного безчуття. Про демієлінізацію совісті, цифровий цинізм і втрату людської подоби.