Три години співів: у Рівненській єпархії пройшов хоровий фестиваль недільних шкіл
Десятий щорічний хоровий фестиваль недільних шкіл, який проходить на джерелі святої праведної Анни у селі Онишківці Дубенського району Рівненської області, зібрав рекордну кількість учасників та глядачів.
На цей раз показати своє вміння співати приїхали біля 30 дитячих колективів з усієї Рівненської єпархії. Підлітки, діти шкільного віку і навіть малята натхненно та урочисто возносили хвалу Богу у піснеспівах. Глядачі, котрі заполонили весь зал, а також юрбилися навіть на виході з нього, не менш емоційно реагували на побачене та почуте.
Насельниця скита святої праведної Анни сестра Рахіль розповідає, що з особливим трепетом черниці чекають цей день, з піднесенням готують смаколики для частування гостей, прикрашають зал та сцену для надання фестивалю ще більшої урочистості.
«У нас давно діє недільна школа для діточок з усієї округи, – каже вона. – І хоча села тут невеликі, дітей небагато, та на кожний урок приходить їх все більше і більше, навіть приїжджають дітки з Дубна і Кременця. Головне – зацікавити, а наші сестри це вміють: то печива напечуть-почастують, то нові ігри придумають, уроки цікаві проведуть. Одним словом, якщо дітьми цікавитись, то можна досягнути неабиякого результату у їх вихованні, зрештою, спасінні».
Співали та показували невеличкі біблійні постановки понад три години. Утім, втоми чи суму на обличчях глядачів так ніхто й не помітив. Дорослі аплодували виконавцям, підтримуючи, діти часто-густо намагалися підспівати, зачувши знайомий псалом.
Завершилося хорове дійство нагородженням. Традиційно, так з самого початку вирішили організатори фестивалю, переможців та переможених тут немає. Усі учасники недільних шкіл отримали пам’ятні дипломи та подарунки.
Не роз’їжджались діти та й їхні наставники до темної ночі: ділились враженнями, запускали кульки у вечірнє небо. Напередодні сестри обителі подбали про виготовлення дерев’яного хреста, великого та важкого. Усі, хто брав участь у фестивалі, разом занесли хрест на Поклінну гору, де його встановили та освятили.
Хресне знамено багато років стримітиме у небо, нагадуючи про благі наміри та емоції десятого щорічного фестивалю хорових піснеспівів недільних шкіл Рівненської єпархії.
Читайте також
Коли святі не могли пробачити один одному: Історія трьох учителів Церкви
Ікона показує їх разом, але життя розвело нарізно. Про те, як дружба розбилася об церковну політику, а єдність довелося вигадувати через сімсот років.
«Якщо залишуся живим, піду в Почаївську лавру!»: історія старця-подвижника
Він пройшов Другу світову, пережив радянські в'язниці і гоніння на Церкву, але не зламався. Спогади про схиархімандрита Сергія (Соломку) – легендарного економа і молитвеника.
Сп'яніння Богом: чому Ісаак Сирин молився за демонів, не вірячи у вічне пекло
Церква згадує святого, чиє богослов'я – це радикальний протест проти сухих законів релігії. Про те, чому Бог не є справедливим, а пекло – це школа любові.
Що буде з християнством, коли воно перестане бути оплотом цивілізації?
Західні демократії люблять згадувати про свободу віросповідання… коли їм вигідно. Коли ні – прекрасно дружать з переслідувачами християнства.
Скальпель і хрест: Розмова з хірургом, який обрав Бога в розпал терору
Ташкент, 1921 рік. Професор хірургії одягає рясу і йде в операційну. Я питаю: навіщо? Він відповідає, але не так, як я очікував.
Бог, Який біжить назустріч
Ми іноді думаємо про Бога як про суворого суддю з папкою компромату. Але притча про блудного сина ламає цей стереотип.