Три години співів: у Рівненській єпархії пройшов хоровий фестиваль недільних шкіл
Десятий щорічний хоровий фестиваль недільних шкіл, який проходить на джерелі святої праведної Анни у селі Онишківці Дубенського району Рівненської області, зібрав рекордну кількість учасників та глядачів.
На цей раз показати своє вміння співати приїхали біля 30 дитячих колективів з усієї Рівненської єпархії. Підлітки, діти шкільного віку і навіть малята натхненно та урочисто возносили хвалу Богу у піснеспівах. Глядачі, котрі заполонили весь зал, а також юрбилися навіть на виході з нього, не менш емоційно реагували на побачене та почуте.
Насельниця скита святої праведної Анни сестра Рахіль розповідає, що з особливим трепетом черниці чекають цей день, з піднесенням готують смаколики для частування гостей, прикрашають зал та сцену для надання фестивалю ще більшої урочистості.
«У нас давно діє недільна школа для діточок з усієї округи, – каже вона. – І хоча села тут невеликі, дітей небагато, та на кожний урок приходить їх все більше і більше, навіть приїжджають дітки з Дубна і Кременця. Головне – зацікавити, а наші сестри це вміють: то печива напечуть-почастують, то нові ігри придумають, уроки цікаві проведуть. Одним словом, якщо дітьми цікавитись, то можна досягнути неабиякого результату у їх вихованні, зрештою, спасінні».
Співали та показували невеличкі біблійні постановки понад три години. Утім, втоми чи суму на обличчях глядачів так ніхто й не помітив. Дорослі аплодували виконавцям, підтримуючи, діти часто-густо намагалися підспівати, зачувши знайомий псалом.
Завершилося хорове дійство нагородженням. Традиційно, так з самого початку вирішили організатори фестивалю, переможців та переможених тут немає. Усі учасники недільних шкіл отримали пам’ятні дипломи та подарунки.
Не роз’їжджались діти та й їхні наставники до темної ночі: ділились враженнями, запускали кульки у вечірнє небо. Напередодні сестри обителі подбали про виготовлення дерев’яного хреста, великого та важкого. Усі, хто брав участь у фестивалі, разом занесли хрест на Поклінну гору, де його встановили та освятили.
Хресне знамено багато років стримітиме у небо, нагадуючи про благі наміри та емоції десятого щорічного фестивалю хорових піснеспівів недільних шкіл Рівненської єпархії.
Читайте також
Вхід Господній до Єрусалима: між очікуванням чуда і Голгофою
Натовп чекав земного царя, а зустрів Агнця. Чому ми досі шукаємо «зручного» Бога.
Що сльози Христа біля гробу друга говорять про природу смерті
Горе Спасителя біля надгробка Лазаря – не просто людська скорбота. Це Бог дивиться на розпад найкращого Свого творіння і не погоджується з владою смерті над ним.
Розбитий сосуд: як Іуда став дзеркалом нашої духовної бухгалтерії
Аргумент зрадника завжди звучить переконливо. Коли лунає заклик «роздати убогим», більшість з нас з ним погоджується. У чому криється підступ цієї бездоганної логіки?
День брехні: чому 1 квітня руйнує душу і довіру
У культурі «День дурня» – привід для веселощів. Але де межа між невинною грою і руйнуванням душі? Про духовну небезпеку розіграшів, брехні та сарказму.
Нотатки старця Архипа: як сільський батюшка стяжав дари Духа
Історія схіархімандрита Архипа (Колодія) – дивовижного подвижника Чернігівщини, який відновив десятки храмів і залишив глибокі щоденники про віру та чудеса.
Розмова зі святителем Лукою про гроші, які палять руки
Як священнику можна було брати гроші з рук людини, яка розстрілювала духовенство?