Рівненські священики подбали про дозвілля для найменших прихожан своїх храмів
Протоієрей Олександр Єгоров, настоятель парафії залізничників у Здолбунові, розповідає, що задум потішити діточок виник ще тоді, коли він розпочав залучати їх до недільної школи.
– Діти надто енергійні та рухливі створіння, сидіти на уроці заледве можуть двадцять - тридцять хвилин, далі їм потрібен рух, розваги, ігрове спілкування. Дитячий майданчик допомагає поєднувати приємне з корисним, відтоді як він з’явився, кількість дітей збільшилась не тільки у недільній школі, а й на Богослужіннях, – розповідає отець Олександр.
У селі Кургани Острозького району дітей зовсім небагато – у місцевій школі навчається близько тридцяти хлопчиків та дівчаток віком до 15 років. Утім, відкриття дитячого майданчика стало справжньою подією для усього села. Кольорові гойдалки, гірки та кілька доріжок для стрибання зі скатів – це поки тут єдина зона відпочинку для дітей.
– Міські діти мають набагато більший доступ до подібних розваг, сільським же це все нове, і сприймають вони появу ігрової площадки дуже емоційно. Ми тільки почали завозити перші деталі для майданчика, як тут вже було чимало помічників. Поки дорослі монтували великі металічні деталі, діти захоплено розфарбовували скати. Майданчику всього кілька днів, а дитячий сміх тут лунає з ранку до вечора, – коментує протоієрей Олександр Іллін, настоятель церкви у селі Кургани.
Священики дякують усім благодійникам, котрі долучились до важливої справи – виготовлення дитячих майданчиків. Сподіваються, що подібний досвід стане корисним для інших кліриків Рівненської єпархії (і не тільки), котрі прагнуть залучати дітей до Церкви, дбаючи водночас і про їхній духовний зріст, і про фізичний відпочинок.
Читайте також
Жінка, яка перемогла гріх
Перше читання Покаянного канону завершується. І святий Андрій Критський розкриває образ героїні церковної історії, яку Бог спіймав на живця.
Репетиція вічності: Великий піст як вихід з диктатури шуму
Великий піст – це не просто дієта чи відмова від розваг. Це добровільний вхід у «коридор тиші», де людина знімає маски і зустрічається зі своїм справжнім «я».
Покаяння царя і червоний плащ Урії
Третя частина покаянного канону – це не урок моралі. Це анатомія і дзеркало зради.
Синдром дружини Лота: чому покаяння не терпить ностальгії
Христос промовив про неї три слова. Але саме вони – одне з найгостріших попереджень у всьому Євангелії.
Весна духовна: чому ми вітаємо один одного з початком Великого посту
Зі сторони це схоже на колективне помутніння розсудку. Але за цим привітанням – одна з найглибших таємниць християнського життя.
Анатомія прощення: як примиритися з Богом і перестати судити себе
У Прощену неділю ми часто просимо пробачення машинально. Але як пробачити тих, хто завдав справжнього болю, і як примиритися з Творцем?