Рівненські священики подбали про дозвілля для найменших прихожан своїх храмів

Відразу два дитячі майданчики з’явилися біля церков Рівненської єпархії. Один ще у липні освятили на території Свято-Катеринівської церкви міста Здолбунова, інший нещодавно збудували у маленькому селі Кургани Острозького району, поблизу Різдва - Богородичної церкви.

Протоієрей Олександр Єгоров, настоятель парафії залізничників у Здолбунові, розповідає, що задум потішити діточок виник ще тоді, коли він розпочав залучати їх до недільної школи.

Діти надто енергійні та рухливі створіння, сидіти на уроці заледве можуть двадцять - тридцять хвилин, далі їм потрібен рух, розваги, ігрове спілкування. Дитячий майданчик допомагає поєднувати приємне з корисним, відтоді як він з’явився, кількість дітей збільшилась не тільки у недільній школі, а й на Богослужіннях, – розповідає отець Олександр.

У селі Кургани Острозького району дітей зовсім небагато – у місцевій школі навчається близько тридцяти хлопчиків та дівчаток віком до 15 років. Утім, відкриття дитячого майданчика стало справжньою подією для усього села. Кольорові гойдалки, гірки та кілька доріжок для стрибання зі скатів – це поки тут єдина зона відпочинку для дітей.

– Міські діти мають набагато більший доступ до подібних розваг, сільським же це все нове, і сприймають вони появу ігрової площадки дуже емоційно. Ми тільки почали завозити перші деталі для майданчика, як тут вже було чимало помічників. Поки дорослі монтували великі металічні деталі, діти захоплено розфарбовували скати. Майданчику всього кілька днів, а дитячий сміх тут лунає з ранку до вечора, – коментує протоієрей Олександр Іллін, настоятель церкви у селі Кургани.



Священики дякують усім благодійникам, котрі долучились до важливої справи – виготовлення дитячих майданчиків. Сподіваються, що подібний досвід стане корисним для інших кліриків Рівненської єпархії (і не тільки), котрі прагнуть залучати дітей до Церкви, дбаючи водночас і про їхній духовний зріст, і про фізичний відпочинок.

Читайте також

Навпроти зачинених дверей: чому Адам став першим біженцем в історії

Розбираємося, чому вигнання з раю — це не давній міф, а історія кожного з нас. Про те, чому Бог шукає людину першим, і як піст допомагає повернутися додому.

Мішок терпіння і мішок смирення від старця Ісаії

Фронтовик, кавказький пустельник і незручний для влади викривач. Історія життя схіархімандрита Ісаії (Коровая), який лікував травами, вигонив бісів і передбачив церковні нелади.

Скальпель Бога: розмова біля труни дружини з професором Войно-Ясенецьким

Про межу людської міцності, про те, як з попелу земного щастя народжується святитель, і чому Бог оперує нас без анестезії.

Чи вічні вічні муки? Суперечка, яка не вщухає півтори тисячі років

У Неділю Страшного суду ми задаємо найнезручніше питання християнства: як Бог-Любов може приректи Своє творіння на нескінченні страждання?

Стрітенська свічка: світло на просвітлення народів чи магічний оберіг?

Навіщо освячувати свічки на Стрітення особливим чином і як християнська традиція перемогла давні страхи перед громом і чумою.

Зв'язок через вічність: Чому ми молимося за померлих

Вселенська батьківська субота. Ми стоїмо в храмі із записками про упокоєння і думаємо: а чи є сенс? Якщо людина померла, її доля вирішена. Чи ні?