Рівненські священики подбали про дозвілля для найменших прихожан своїх храмів

Відразу два дитячі майданчики з’явилися біля церков Рівненської єпархії. Один ще у липні освятили на території Свято-Катеринівської церкви міста Здолбунова, інший нещодавно збудували у маленькому селі Кургани Острозького району, поблизу Різдва - Богородичної церкви.

Протоієрей Олександр Єгоров, настоятель парафії залізничників у Здолбунові, розповідає, що задум потішити діточок виник ще тоді, коли він розпочав залучати їх до недільної школи.

– Діти надто енергійні та рухливі створіння, сидіти на уроці заледве можуть двадцять - тридцять хвилин, далі їм потрібен рух, розваги, ігрове спілкування. Дитячий майданчик допомагає поєднувати приємне з корисним, відтоді як він з’явився, кількість дітей збільшилась не тільки у недільній школі, а й на Богослужіннях, – розповідає отець Олександр.

У селі Кургани Острозького району дітей зовсім небагато – у місцевій школі навчається близько тридцяти хлопчиків та дівчаток віком до 15 років. Утім, відкриття дитячого майданчика стало справжньою подією для усього села. Кольорові гойдалки, гірки та кілька доріжок для стрибання зі скатів – це поки тут єдина зона відпочинку для дітей.

– Міські діти мають набагато більший доступ до подібних розваг, сільським же це все нове, і сприймають вони появу ігрової площадки дуже емоційно. Ми тільки почали завозити перші деталі для майданчика, як тут вже було чимало помічників. Поки дорослі монтували великі металічні деталі, діти захоплено розфарбовували скати. Майданчику всього кілька днів, а дитячий сміх тут лунає з ранку до вечора, – коментує протоієрей Олександр Іллін, настоятель церкви у селі Кургани.



Священики дякують усім благодійникам, котрі долучились до важливої справи – виготовлення дитячих майданчиків. Сподіваються, що подібний досвід стане корисним для інших кліриків Рівненської єпархії (і не тільки), котрі прагнуть залучати дітей до Церкви, дбаючи водночас і про їхній духовний зріст, і про фізичний відпочинок.

Слово архіпастиря для втомлених городян

Коли навалюється втома, ми відкриваємо давні проповіді, щоб поставити важливі питання про людську долю і устрій буття.

Брат митаря і брат Господній

Про сина Алфея Євангеліє мовчить, і тлумачі століттями сперечаються, ким він був. А Церква в безпосередній близькості згадує двох апостолів на ім'я Яків.

Записки на проскомидію замість любовних обіймів

На кожному вінчанні хор оспівує мучеників. Для родин, яких розлучила війна, ці слова звучать по-особливому.

​Чесний атеїзм проти духовної фальші

​70-річчя Нобелівської премії Альбера Камю нагадує про гранично чесний виклик християнству. Чесний невіруючий повертає богослов'я до таємниці Хреста.

Долина біди та ворота надії

Один воїн закопав під своїм наметом дорогий плащ і трохи золота. Через це весь Ізраїль програв битву. Чому чужий гріх став спільним лихом?

Від приворотів до єпископської кафедри

Найкращий маг Антіохії тричі посилав бісів проти скромної християнки й тричі зазнавав поразки. Навернув його до істини сам біс.