Рівненські священики подбали про дозвілля для найменших прихожан своїх храмів

Відразу два дитячі майданчики з’явилися біля церков Рівненської єпархії. Один ще у липні освятили на території Свято-Катеринівської церкви міста Здолбунова, інший нещодавно збудували у маленькому селі Кургани Острозького району, поблизу Різдва - Богородичної церкви.

Протоієрей Олександр Єгоров, настоятель парафії залізничників у Здолбунові, розповідає, що задум потішити діточок виник ще тоді, коли він розпочав залучати їх до недільної школи.

Діти надто енергійні та рухливі створіння, сидіти на уроці заледве можуть двадцять - тридцять хвилин, далі їм потрібен рух, розваги, ігрове спілкування. Дитячий майданчик допомагає поєднувати приємне з корисним, відтоді як він з’явився, кількість дітей збільшилась не тільки у недільній школі, а й на Богослужіннях, – розповідає отець Олександр.

У селі Кургани Острозького району дітей зовсім небагато – у місцевій школі навчається близько тридцяти хлопчиків та дівчаток віком до 15 років. Утім, відкриття дитячого майданчика стало справжньою подією для усього села. Кольорові гойдалки, гірки та кілька доріжок для стрибання зі скатів – це поки тут єдина зона відпочинку для дітей.

– Міські діти мають набагато більший доступ до подібних розваг, сільським же це все нове, і сприймають вони появу ігрової площадки дуже емоційно. Ми тільки почали завозити перші деталі для майданчика, як тут вже було чимало помічників. Поки дорослі монтували великі металічні деталі, діти захоплено розфарбовували скати. Майданчику всього кілька днів, а дитячий сміх тут лунає з ранку до вечора, – коментує протоієрей Олександр Іллін, настоятель церкви у селі Кургани.



Священики дякують усім благодійникам, котрі долучились до важливої справи – виготовлення дитячих майданчиків. Сподіваються, що подібний досвід стане корисним для інших кліриків Рівненської єпархії (і не тільки), котрі прагнуть залучати дітей до Церкви, дбаючи водночас і про їхній духовний зріст, і про фізичний відпочинок.

Читайте також

Вхід Господній до Єрусалима: між очікуванням чуда і Голгофою

Натовп чекав земного царя, а зустрів Агнця. Чому ми досі шукаємо «зручного» Бога.

Що сльози Христа біля гробу друга говорять про природу смерті

Горе Спасителя біля надгробка Лазаря – не просто людська скорбота. Це Бог дивиться на розпад найкращого Свого творіння і не погоджується з владою смерті над ним.

Розбитий сосуд: як Іуда став дзеркалом нашої духовної бухгалтерії

Аргумент зрадника завжди звучить переконливо. Коли лунає заклик «роздати убогим», більшість з нас з ним погоджується. У чому криється підступ цієї бездоганної логіки?

День брехні: чому 1 квітня руйнує душу і довіру

​У культурі «День дурня» – привід для веселощів. Але де межа між невинною грою і руйнуванням душі? Про духовну небезпеку розіграшів, брехні та сарказму.

Нотатки старця Архипа: як сільський батюшка стяжав дари Духа

​Історія схіархімандрита Архипа (Колодія) – дивовижного подвижника Чернігівщини, який відновив десятки храмів і залишив глибокі щоденники про віру та чудеса.

Розмова зі святителем Лукою про гроші, які палять руки

Як священнику можна було брати гроші з рук людини, яка розстрілювала духовенство?