Яка наука найголовніша?
Взагалі слово "наука" походить від церковнослов'янського терміна "наказание", яке пов'язане з вербальним аспектом будь-якої науки: "наказать" – означає "сказати". Таким чином, наука і слово дуже тісно перепліталися між собою.
Більш того, християни завжди акцентували увагу на тому, що найголовніша наука – це не фізика, не хімія і навіть не математика, а віра в Христа. При цьому саме вони встановили зв'язок між цією "християнською наукою" і словом: "Віра від слухання, а слухання через слово Боже", – писав апостол Павло.
Сам Христос у Святому Письмі дуже часто називається "Логосом", тобто "Словом". Ось як про це сказано в Євангелії від Іоанна: "Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог був Слово".
Зрозуміло, що таке ставлення до слова взагалі змушувало християн дуже уважно ставитися як до того, що вони говорять, так і до "трудівників слова" – священиків, проповідників і вчителів. З цього, звичайно, випливало і вкрай шанобливе ставлення до науки. Напевно, саме тому християнство часто називали "книжною релігією". Святе Письмо, твори святих отців, листи апологетів – все це сформувало нашу культуру.
Перші школи з'явилися при храмах і монастирях, а значить, радянський стереотип про ворожнечу Церкви і науки не витримує ніякої критики, адже першими вченими були теж християни.
Важливо розуміти, що "ворожнеча" розпочалася не з ініціативи Церкви, а з ініціативи тих вчених, які вирішили, що релігія повинна бути відокремлена як від держави, так і від науки. Не можна сказати, що саме це спровокувало науково-технічний прогрес, тому що розвиток науки і техніки – це неминучий процес. Але те, що це спровокувало велику кількість проблем для людства, – факт незаперечний. Війни, епідемії, нові хвороби, руйнування навколишнього середовища – все це результат секуляризації. А все тому, що забутий головний принцип будь-якого наукового знання – "початок Премудрості – страх Господній".
Тому повернення до цього принципу і повинно стати головним завданням нашої школи, так і всієї освітньої системи в цілому.
Читайте також
Смартфон замість ранкової молитви
Літній піст часто називають тягарем під час відпусток. Духівник Дарницького благочиння протоієрей Федір Русан розповідає про подолання екранної залежності.
Про страх, який називають ощадливістю
Корінь нашої скупості – у страху перед завтрашнім днем. Але стиснутий кулак із заощадженими купюрами не робить нас захищенішими.
Громила, який став адептом любові до ворогів
Преподобний Силуан Афонський гнув залізо, пив горілку і одним ударом кулака мало не вбив людину. Зрештою він став святим.
Полуденний біс – давня назва апатії та туги
Смуток без причини – не новина для християн. Аскети півтори тисячі років тому дали цьому ворогу ім'я і описали всі його хитрощі.
Зцілення від душевної нудоти
Ми іноді плутаємо пошук євангельської правди з бажанням розквитатися з кривдником. У Нагірній проповіді Христос пропонує людині ковток живої води, що повертає життя.