Яка наука найголовніша?
Взагалі слово "наука" походить від церковнослов'янського терміна "наказание", яке пов'язане з вербальним аспектом будь-якої науки: "наказать" – означає "сказати". Таким чином, наука і слово дуже тісно перепліталися між собою.
Більш того, християни завжди акцентували увагу на тому, що найголовніша наука – це не фізика, не хімія і навіть не математика, а віра в Христа. При цьому саме вони встановили зв'язок між цією "християнською наукою" і словом: "Віра від слухання, а слухання через слово Боже", – писав апостол Павло.
Сам Христос у Святому Письмі дуже часто називається "Логосом", тобто "Словом". Ось як про це сказано в Євангелії від Іоанна: "Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог був Слово".
Зрозуміло, що таке ставлення до слова взагалі змушувало християн дуже уважно ставитися як до того, що вони говорять, так і до "трудівників слова" – священиків, проповідників і вчителів. З цього, звичайно, випливало і вкрай шанобливе ставлення до науки. Напевно, саме тому християнство часто називали "книжною релігією". Святе Письмо, твори святих отців, листи апологетів – все це сформувало нашу культуру.
Перші школи з'явилися при храмах і монастирях, а значить, радянський стереотип про ворожнечу Церкви і науки не витримує ніякої критики, адже першими вченими були теж християни.
Важливо розуміти, що "ворожнеча" розпочалася не з ініціативи Церкви, а з ініціативи тих вчених, які вирішили, що релігія повинна бути відокремлена як від держави, так і від науки. Не можна сказати, що саме це спровокувало науково-технічний прогрес, тому що розвиток науки і техніки – це неминучий процес. Але те, що це спровокувало велику кількість проблем для людства, – факт незаперечний. Війни, епідемії, нові хвороби, руйнування навколишнього середовища – все це результат секуляризації. А все тому, що забутий головний принцип будь-якого наукового знання – "початок Премудрості – страх Господній".
Тому повернення до цього принципу і повинно стати головним завданням нашої школи, так і всієї освітньої системи в цілому.
Читайте також
Не відкладайте життя на «після війни»: прощальний урок старця Паїсія
Ми запитуємо, коли настане мир, а він вчить не втрачати «сьогодні». Утішний діалог для тих, хто втомився чекати, боятися і жити чернетками.
Найсумніша притча: трагедія нерозділеної любові Бога
Бог накрив стіл і чекає на нас, а ми зайняті волами та землею. Чому ця євангельська історія – про кожного з нас і про те, як пекло починається з фрази «мені ніколи»?
Бог у підгузках: чому Всевишній став немовлям
Чому нам простіше вірити в «космічну енергію», ніж у Бога, Якому потрібно змінювати пелюшки, і навіщо Всемогутній вирішив стати безпорадним.
Божественна математика від старця Паїсія: Як нулі можуть стати мільйонами
Зимова зустріч у келії Панагуда. Чому ми рахуємо свої гріхи та успіхи за законами людської бухгалтерії, а Бог – за законами любові, де 2+2 не завжди дорівнює 4.
Ікона «Несподівана радість»: Чому Богородиця іноді руйнує наш комфорт?
Яка страшна історія прихована за затишною назвою ікони, про духовне «роздвоєння особистості» і чому Бог змушений діяти, як хірург.
Чому з десяти виживає лише один: страшна статистика вдячності
Розбір євангельської драми про проказу. Про те, чому віра – це стрибок над здоровим глуздом і чому «сини царства» ризикують опинитися в темряві.