Яка наука найголовніша?

– У всіх навчальних закладах нашої Батьківщини розпочався новий навчальний рік.

Взагалі слово "наука" походить від церковнослов'янського терміна "наказание", яке пов'язане з вербальним аспектом будь-якої науки: "наказать" – означає "сказати". Таким чином, наука і слово дуже тісно перепліталися між собою.

Більш того, християни завжди акцентували увагу на тому, що найголовніша наука – це не фізика, не хімія і навіть не математика, а віра в Христа. При цьому саме вони встановили зв'язок між цією "християнською наукою" і словом: "Віра від слухання, а слухання через слово Боже", – писав апостол Павло.

Сам Христос у Святому Письмі дуже часто називається "Логосом", тобто "Словом". Ось як про це сказано в Євангелії від Іоанна: "Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог був Слово".

Зрозуміло, що таке ставлення до слова взагалі змушувало християн дуже уважно ставитися як до того, що вони говорять, так і до "трудівників слова" – священиків, проповідників і вчителів. З цього, звичайно, випливало і вкрай шанобливе ставлення до науки. Напевно, саме тому християнство часто називали "книжною релігією". Святе Письмо, твори святих отців, листи апологетів – все це сформувало нашу культуру.

Перші школи з'явилися при храмах і монастирях, а значить, радянський стереотип про ворожнечу Церкви і науки не витримує ніякої критики, адже першими вченими були теж християни.

Важливо розуміти, що "ворожнеча" розпочалася не з ініціативи Церкви, а з ініціативи тих вчених, які вирішили, що релігія повинна бути відокремлена як від держави, так і від науки. Не можна сказати, що саме це спровокувало науково-технічний прогрес, тому що розвиток науки і техніки – це неминучий процес. Але те, що це спровокувало велику кількість проблем для людства, – факт незаперечний. Війни, епідемії, нові хвороби, руйнування навколишнього середовища – все це результат секуляризації. А все тому, що забутий головний принцип будь-якого наукового знання – "початок Премудрості – страх Господній".

Тому повернення до цього принципу і повинно стати головним завданням нашої школи, так і всієї освітньої системи в цілому.

КПвУ


Читайте також

Смартфон замість ранкової молитви

​Літній піст часто називають тягарем під час відпусток. Духівник Дарницького благочиння протоієрей Федір Русан розповідає про подолання екранної залежності.

Про страх, який називають ощадливістю

Корінь нашої скупості – у страху перед завтрашнім днем. Але стиснутий кулак із заощадженими купюрами не робить нас захищенішими.

Милосердя з порожніми руками

Милість – не завжди тепле почуття. Іноді це зусилля волі.

Громила, який став адептом любові до ворогів

Преподобний Силуан Афонський гнув залізо, пив горілку і одним ударом кулака мало не вбив людину. Зрештою він став святим.

Полуденний біс – давня назва апатії та туги

Смуток без причини – не новина для християн. Аскети півтори тисячі років тому дали цьому ворогу ім'я і описали всі його хитрощі.

Зцілення від душевної нудоти

Ми іноді плутаємо пошук євангельської правди з бажанням розквитатися з кривдником. У Нагірній проповіді Христос пропонує людині ковток живої води, що повертає життя.