Престольне свято у волинському Угринові

Свято-Хрестовоздвиженська громада УПЦ села Угринів утретє поспіль відслужила своє престольне свято поза стінами храму. Підтримати вигнаних з власної церкви парафіян цього разу прибули віруючі з кількох навколишніх сіл, а також троє священнослужителів Української Православної Церкви та хористи церковного хору Свято-Михайлівського храму села Несвіч Луцького району.

Уперше угринівська православна громада зібралась у свято Воздвиження Хреста Господнього у церковній хаті ще у 2014 році, через два тижні після захоплення храму Київським патріархатом. Торік тут зібралось понад 60 осіб, які, всупереч усьому, не втратили оптимізму та віри, та продовжували молитись у будинку, де проживає сім’я їхнього настоятеля.

Цього разу людей тут було не менше. Однак вони вже знали про те, що у виконавчій службі вже зареєстрували рішення про виселення подружжя священика та регента з приватизованого Київським патріархатом будинку громади УПЦ.

Спірний будинок, за версією Київського патріархату, був зданий ними в експлуатацію влітку 2015 року. Те, що вони від осені 2014 року вимагали від родини священика УПЦ з нього виселитись, очевидно, ніяк не порушує їхньої «логіки». У «не зданому» до експлуатації будинку, який споруджувала громада Української Православної Церкви, протягом понад 20 років проживали священики УПЦ, причому тут був підключений газ та світло – з оформленням договорів та плати за землю, відповідно, на останнього настоятеля. На всі ці аргументи у судах вирішили не звертати уваги.

У привласненій Київським патріархатом нерухомості, за рішенням суду, залишаються проживати діти священика УПЦ. Де молитиметься достатньо численна Свято-Хрестовоздвиженська громада УПЦ села Угринів надалі, незрозуміло. Адже Угринівська сільська рада не погодила офіційне прохання віруючих надати їм ділянку для будівництва іншої культової споруди.

Нагадаємо, 10 вересня 2014 року, після проведення «референдуму» у селі Угринів, прихильники Київського патріархату захопили Свято-Хрестовоздвиженський храм УПЦ разом з церковними спорудами. Згодом зареєстрована лише у листопаді 2014 року громада УПЦ КП висунула претензії і до громадського церковного житлового будинку, у якому була зареєстрована родина священика УПЦ, приватизувала його та подала на сім’ю з неповнолітніми дітьми на виселення.


Читайте також

Вода – пам'ять світу про Рай: чому ми завжди відчуваємо спрагу

Ми звикли вважати воду просто ресурсом, але в християнстві це «космічний слух» і свідок створення світу. Про те, чому склянка води на столі – це символ надії, і як навчитися пити молитву.

Пустеля мегаполісу: як знайти Бога в шумі новин і галасі думок

Про те, чому Бог не живе в онлайні і як створити тишу всередині себе, навіть якщо ви в метро.

Пророчества о воде: зачем Иордан потек вспять и почему огонь сошел на воду

У Хрещенський святвечір ми читаємо про те, як пустеля стає садом, а гірка вода – солодкою. Чому ці давні тексти є ключем до розуміння головної таїни свята?

Бог під ножем: Чому Церква святкує перший біль Христа

Ми часто ховаємо це свято за пам'яттю Василія Великого, соромлячись його фізіологічності. Але Бог довів, що Він – не голограма, а реальна людина.

Коли тебе списали: Святитель Нектарій про життя після втрати статусу

Ти втратив роботу, дім і повагу суспільства? Тобі здається, життя закінчене? Розмова з митрополитом, який став чорноробом, але переміг у Вічності.

Втеча до Єгипту: інструкція з виживання в часи Ірода

Бог біжить у країну зла, щоб врятуватися. Чому мовчання сьогодні голосніше за крик, а незнання новин – акт мужності? Вчимося у Святого сімейства мистецтву внутрішньої еміграції.