Патріоти чи язичники? Хто вони, нові сини лейтенанта Шмідта? (ВІДЕО)

За демонстративними обіймами і бажанням злитися в одну Помісну Церкву українські «патріотичні» конфесії в реальності підкилимно борються одна з одною за статус державної Церкви.

Ієрархи використовують весь спектр політичної термінології для того, щоб довести керівництву країни, що саме їхня структура гідна бути Церквою №1 в Україні.

Але Київський патріархат пішов у цій боротьбі «патріотів» ще далі. Вони заявили про те, що більше не вважають Константинополь Церквою-Матір'ю. А своєю Матір'ю вважають українську землю.

Ще у 2009 році голова УПЦ КП оголосив, що Константинополь Київському патріархату не потрібен, а головне завдання його структури – зовсім не визнання з боку інших Православних Церков. «Ми усвідомлюємо, що ми є помісною церквою, автокефальною і незалежною, і у нас все є».

Навесні нинішнього року архієрейський собор цієї організації заявив щось зовсім протилежне, а саме: «Київський патріархат визнає тільки Константинопольський Патріархат Церквою-Матір'ю і від неї очікує визнання історично доконаного і канонічно обумовленого факту автокефалії УПЦ».

Але і це не все! Днями вікарій Волинської єпархії Київського патріархату єпископ Володимир-Волинський Матфей (Шевчук) спростував заяву архієрейського собору та заявив, що Константинопольська Церква їм не мати.

А мати для УПЦ КП, виявляється, – це українська земля.

Що ж, єпископ УПЦ КП лише озвучив те, що було очевидно з самого початку роботи цієї організації. А саме: Київський патріархат – зовсім не ті, за кого себе видають.

Адже вся їхня діяльність – поклоніння українській землі, українській нації, її символам і атрибутам. Уславлення її вояків в якості святих та очевидне прислуговування державі – все це ідеологія зовсім не християнської, а язичницької організації. І Київський патріархат говорить про це відкрито.

Читайте також

Удар по Лаврі: трагедія, яку всі використовують у своїх інтересах

Після удару по Успенському собору одні заговорили про варварство, інші – про «справедливу» розплату, треті – про перехід УПЦ до ПЦУ. Але про головне – майже ні слова. То що ж головне?

Від прайду до вівтаря: як ЛГБТ-порядок денний входить у церковну свідомість

У Європі нині сезон гей-парадів. Деякі церковні структури також поспішають висловити свою солідарність. Як при цьому змінюється церковна свідомість?

Хроніка розправи з духовенством УПЦ

Документальне зведення відомих випадків затримання, примусової мобілізації та відправлення священнослужителів УПЦ до військових частин. І чому це саме розправа.

Фінансування конфесій з податків українців: які перспективи?

Народний депутат пропонує ввести в Україні церковний податок. Як це працює в Європі і чим загрожує в нашій країні? Давайте розберемося.

Соцопитування про релігійну ситуацію в Україні: що говорять цифри?

Опитування групи «Рейтинг» показало гарну релігійну картинку. Однак самі цифри говорять, що насправді все плачевно: і з релігією, і з єдністю суспільства.

Діти одного розколу: чому структури УПЦ КП – рахунок, виставлений Фанару

«Хіротонії» Никодима, з точки зору фанарської логіки, мають бути «канонічнішими» за хіротонії Епіфанія, а не навпаки.