«Хелловін» – демонічний ритуал в антуражі карнавалу

Після розпаду СРСР Україна перейняла у Заходу нові свята, абсолютно чужі православній вірі і нашій одвічній ментальності.

Наприклад, «день святого Валентина» 14 лютого. Він став грандіозною щорічною піар-акцією для представників пострадянської торгівлі – незважаючи на те, що такий «святий», який нібито таємно вінчав молоді пари, що не отримали батьківського благословення, був придуманий в епоху Середньовіччя англійськими літераторами. А справжнього св. Валентина – мученика перших століть християнства – Ватикан у 1969 р. виключив з Римо-Католицького календаря святих, на тій підставі, що не має жодних інших даних про нього, окрім імені та інформації про усічення мечем.

Тим не менш молода Україна (як, утім, і Росія, і деякі інші республіки колишнього СРСР) захоплено сприйняли ці святкування. Швидкому зростанню їхньої популярності сприяла та обставина, що в «лихі дев'яності» багато галузей економіки були в занепаді, процвітали лише «купи-продай». Тому не дивно, що нові урочистості активно використовували хитромудрі торговці та рекламісти.

Точно так само торгівля з її «двигуном» схопилась за язичницький, демонічний «Хелловін», який відзначається 31 жовтня – напередодні католицького Дня всіх святих.

Нині відзначення цих дат – ціла комерційна індустрія. Задовго до їх настання анонсуються знижки на туристичні поїздки та перевезення, побутову техніку і електроніку, автомобілі та квартири. І, звичайно, на весь непотріб, який погано продається в супермаркетах, укупі з листівками, квіточками, карнавальними масками і костюмами...

Чому я вирішив зіставити саме ці два свята – «день святого Валентина» і «Хелловін»? Здавалося б, окрім західного походження і продажною галасу їх мало що об'єднує.

Однак мені бачиться, що глибокий взаємозв'язок між ними все ж існує.

Стало банальністю припущення, що якісь таємні сили впроваджують подібні гала-кампанії для розбещення нашого народу, в першу чергу, молоді. Та для відриву від православної віри, цнотливості, інших вікових традицій.

Мені можуть сказати, що це перебільшення. Що ці кампанії ніяким особливим сенсом, крім наживи, не забарвлені, і що інші здогади – лише плід уяви конспірологів та інших любителів пошукати темну кішку в чорній кімнаті.

Однак, як відомо, про дерево судять по його плодам. І «плоди» згаданих свят дуже зручним чином укладаються в схему розбещення суспільства, елементи якої з кожним роком проступають все чіткіше й огидливіше.

Якщо говорити про «Валентинів день» – це впровадження в уми молоді впевненості у тому, що любов є безвідповідальною і легковажною. При цьому любов – яка є діянням, часом досить важким! – плутають із закоханістю. І вселяють юнакам та дівчатам переконання, що справжня любов не приходить на зміну закоханості в сім'ї, а є пристрасними «зітханнями на лавці і прогулянками при місяці», про які з глузуванням писав ще радянський поет. Ну хіба що з додаванням «валентинок» та інших фантиків. Абсолютно правильно, що Церква «Валентина» не вітає, тому що, по суті, він являє собою пропаганду флірту, легковажних взаємин та блуду.

З «Хелловіном» справи йдуть ще гірше. Це давньоязичницьке кельтське свято являє собою справжній демонічний ритуал, хоча і в жартівливому антуражі веселощів та карнавалу.

А ще – хоча подібне твердження може здатись небезперечним, – на мій погляд, цілком допустимо порівняти «Хелловін» з дитячо-юнацькими святами, які влаштовувались у СРСР для виховання підростаючого покоління в дусі марксизму-ленінізму.

Всі ці заходи різні за формою, але однакові за суттю. Яка полягає в тому, щоб за їхньою допомогою відвести молодь від Бога у лабіринти демонічних ілюзій.

У часи Радянської влади такою насаджуваною ілюзією – ерзацом віри – був комунізм. І всі дії Рад у виховній сфері були спрямовані на укорінення його примари в людських душах – замість Бога і Православ'я. Супутнім антуражем були жовтенятські та комсомольські значки, червоні краватки, піонерські багаття, барабани з горнами, салюти і слогани «Будь готовий!» – «Завжди готовий!» та інше.

Плід такого дерева, історичний приклад такого виховання – нещасний зрадник своїх батьків, піонер Павлик Морозов. Це вражаючий символ успіху внутрішньої політики більшовиків, що виконували завдання по знищенню святої Русі, її віри та духовності. Маркс – Енгельс – Ленін одним з головних пунктів свого лжевчення вважали руйнування сім'ї, яка первісно, від Адама і Єви, була створена Богом як форма існування і множення людства. Ось на неї і спрямували стріли комуністичні сатаністи, щоб виростити суспільство слухняних богоборців-манкуртів.

Змінилася епоха, комунізм пішов у небуття, а сили зла переключились на інші методики обтісування. Ними стали горезвісні «європейські цінності» – релігійна всеїдність і сектантство, толерантність, ювенальна юстиція, свобода статевої розбещеності та збочень етс. У тому числі і свята, які сприяють просуванню таких «цінностей», з атрибутикою у вигляді «валентинок», «еротичних» листівок, монстрів-іграшок, гарбузів та іншої продукції.

Подивимося тепер на їхні «плоди». На всі ці татуювання, драні штани, різнокольорові зачіски і кокони, кільця у всіх мислимих і немислимих місцях. На моторошну матірну лайку з вуст дітей та підлітків – і хлопчиків, і дівчаток, –  від якої в попередні часи навіть у бувалих кримінальників волосся б встало дибки. На масове дитяче та молодіжне куріння і пияцтво, укупі з наркотою. Не кажучи вже про розпусту і порнографію, причому часто з «хелловінською» атрибутикою...

Ми настільки звикли до того, як виглядає величезна частина молодих людей на наших вулицях, що вже перестали дивуватись. А вони, ці явно хворі хлопці та дівчата, часто схожі вже навіть не на африканське плем'я, а на демонів з гоголівського «Вія» (або ж «хелловінського» карнавалу) – у жахливих наколках і «прикидах», в заплутаних патлах, чорних балахонах, з-під яких визирають відкорковані пляшки з зіллям та вилітає дим з наркотичним запахом.

Час від часу у Києві та інших українських містах проводяться численні «перформанси», покликані заразити людей біснуванням та розпустою: «гей-паради», «фестивалі сексу», «художні» виставки, театральні постановки...

У 2015 році в Києві, на території Національного виставкового центру, масові отруйники людських душ провели секс-перформанс – «фестиваль» «Секс і місто». Фестивалили вони, повторюся, на території Національного виставкового центру (ВДНГ). Також, рівно рік тому, у муніципальній галереї «Лавра», яка знаходиться біля Києво-Печерської Лаври, пройшов «культурний» захід під назвою «Весілля Дракули», яке організатори з глузуванням назвали «Антихелловін». У програму входили «парубочий вечір» та «дівич-вечір», з усіма відповідними атрибутами таких гулянок. Виходить, що похіть, розпуста, збочення, порнографія та інші гидоти зведені в ранг національних досягнень.

(Проте навіть диктатори забороняли пропаганду порнографії та збочень. Оскільки, кожен в міру свого розуміння, займалися державним будівництвом. Сталін – імперії світового соціалізму, Гітлер – «Третього рейху». І їм потрібен був народ, який не загруз би у розпусті, пияцтві, наркоманії та зневірі у всьому, а тягнув би ці державні махини на своїх плечах. Виходить, що нинішні правителі України, зі своїми лицемірними голосіннями про її благо, по відношенню до свого народу в чомусь є більш непривабливими за всіх згаданих вождів).

Дійшло до того, що на стіни святої Софії Київської під час одного з таких «фестів»  проектувалися демонічні картинки її спалення, а потім влада придумала провести на її території церемонію відкриття «Євробачення-2017».

Не доводиться дивуватись, що суспільство все більше скочується до богоборства, осквернення святинь, агресії проти Православної Церкви.

Це означає, що православні християни повинні ще сильніше згуртуватись навколо своєї Матері-Церкви, сподіваючись, що Бог не попустить, щоб країна зникла в цих щелепах.

Читайте також