20 листопада Церква вшановує пам'ять святого мученика Ієрона

Імператори-співправителі Діоклітіан і Максиміан послали в Каппадокію великий військовий загін на чолі з Лізієм для викорінення широко розповсюдженого там християнства і, крім того, набрати до імператорського війська здорових і сильних воїнів. Серед багатьох інших Лізій наказав взяти на військову службу і Ієрона, який володів великою фізичною силою та спритністю.

Проте Ієрон відмовився служити імператорам, які чинили гоніння християн. Коли його вирішили силоміць привести до Лізія, він, озброївшись колодою, змусив утікати посланих за ним воїнів і, разом із вісімнадцятьма однодумцями, сховався в печері.

Воїнам Лізія не вдалося захопити цю печеру навіть штурмом. За порадою Киріака, одного з друзів Ієрона, Лізій зняв облогу печери і відвів загін. Киріак ж, заспокоївши Ієрона, вмовив його не чинити опір владі, і він, разом з іншими новобранцями в супроводі воїнів, був відправлений у сусіднє місто Мелітіну.

Незабаром Ієрону було видіння уві сні, в якому сповіщалась його швидка мученицька смерть. Зібраним у Мелітіні воїнам Лізій запропонував принести жертву язичницьким богам. Ієрон і слідом за ним 32 воїни відмовилися це зробити, відкрито висповідавши віру в Христа.

Тоді гонитель наказав бити мучеників, а Ієрону ще й відсікти руку. Після жорстокого побиття ледь живих мучеників кинули до в'язниці, а на ранок обезголовили.

Один багатий і знатний християнин на ім'я Хрисанфій викупив у Лізія голову святого Ієрона.

Коли гоніння припинилися, на місці, де стратили святих мучеників, він побудував храм, куди і поклав чесну главу.

Тіла всіх страчених святих були таємно поховані християнами.

У царювання імператора Юстиніана при будівництві храму в ім'я святої Ірини чесні мощі святих мучеників були знайдені нетлінними.

Читайте також