Листи дітей-інвалідів до Святого Миколая викликали у священників сльози (ФОТО)
Як ми повідомляли, нещодавно у Рівненській єпархії УПЦ відбувся Другий з’їзд дітей з особливими потребами. Під час спілкування виявилось, що вони цей день чекали так, ніби найурочистішого свята у році.
Воно й не дивно, адже усі дітки, без винятку, самостійно майже не пересуваються, їхнє життя проходить у стінах власного дому чи кімнати, а коло знайомих – це тільки найближчі родичі та сусіди. Отож, впродовж дня вони активно спілкувались, емоційно ділились враженнями, обнімались та обмінювались контактами.
Священики, котрі вдруге організували таку зустріч, не могли не тішитись непідробним емоціям, щирості та щастю, якими просто були сповнені обличчя тих, хто в повсякденному житті страждає від нестерпної болі. Утім, вже наступного дня те, що залишили по закінченню з’їзду його учасники, заставило деяких кліриків Рівненської єпархії не стримувати сліз.
Ось вони, листи до Святого Миколая. Їх всього 20, написаних десь самотужки нерозбірливо і нечітко, десь під диктовку за допомогою волонтерів, але всі вони сповнені надії, віри, сподівання на краще майбутнє і, головне, просто подяки Богу. Основний меседж прохань – зцілення від недуги, прохання про здоров’я мамі чи бабусі.
Вікторія Омельчук, с. Городок:
«Я знаю, дорогий Святий Миколаю, що ти принесеш все, що я не попрошу, але я також знаю, що ти не багатий. Принеси мені веселих свят, мандарин під подушку і здоров’я мені та моїм рідним».
Костянтин, м. Острог:
«Дорогий Святий Миколаю, у мене є мрія, я мрію, щоб у мене стала працювати рука і нога так, як потрібно».
Інна Кравчук, Рівне:
«Я із сходу, де йде війна і все зруйновано, тому не хочу повертатись додому. Допоможи мені, Святий Миколаю, залишитись у Рівному».
Ольга, с. Майків Гощанського району:
«Святий Миколаю, подаруй мені здоров’я і можливість ще хоч раз повернутись у цей монастир та зустрітись з цими прекрасними людьми».
Дарина Клименко, с. Витків Гощанського району:
«Святий Миколаю, я тебе дуже прошу, щоб ти послав мир і любов в наші серця, а ще пошли здоров’я маленьким і дорослим діткам. Навчи дякувати Богові за все. А мені принеси багато солодощів».
Василь Ісупов:
«Бажаю здоров’я, щоб я міг навчатися у школі. Хочу санки… Благослови цих людей за те, що допомогли нам побачитись».
Марія Яцкоборовська:
«Подарунку будь-якому буду рада. Даруй здоров’я мені та родині».
Клірики Рівненьскої єпархії розвезли діточкам подарунки. Кожному дісталось те, що замовлено у листі. Єдине, чого не можуть священики завести і передати у руки, – це здоров’я, про яке там просять автори листів. Отож, недужі хлопчики та дівчатка чекають від усіх нас невпинних молитов. Адже відомо, що спільні прохання, щирі та усердні, навіть найтяжчих хворих зводили на ноги.
Читайте також
Бог у підгузках: чому Всевишній став немовлям
Чому нам простіше вірити в «космічну енергію», ніж у Бога, Якому потрібно змінювати пелюшки, і навіщо Всемогутній вирішив стати безпорадним.
Божественна математика від старця Паїсія: Як нулі можуть стати мільйонами
Зимова зустріч у келії Панагуда. Чому ми рахуємо свої гріхи та успіхи за законами людської бухгалтерії, а Бог – за законами любові, де 2+2 не завжди дорівнює 4.
Ікона «Несподівана радість»: Чому Богородиця іноді руйнує наш комфорт?
Яка страшна історія прихована за затишною назвою ікони, про духовне «роздвоєння особистості» і чому Бог змушений діяти, як хірург.
Чому з десяти виживає лише один: страшна статистика вдячності
Розбір євангельської драми про проказу. Про те, чому віра – це стрибок над здоровим глуздом і чому «сини царства» ризикують опинитися в темряві.
Німий вбивця душі: чому відсутність болю – найстрашніший симптом
Біологія лепри пояснює катастрофу сучасного безчуття. Про демієлінізацію совісті, цифровий цинізм і втрату людської подоби.
Вимкни новини, увімкни молитву: поради старця Паїсія Святогорця
Про те, як перетворити стрічку тривожних новин на чотки і зберегти розум за методом афонського старця, який знався на чистому ефірі та довірі Командиру.