Святий Миколай проповідував не словом, а ділом

Майбутній святитель Миколай Мирлікійський народився в 270 році нашої ери в місті Патари, що в Малій Азії.

Його батьками були благочестиві і знатні люди Феофан і Нонна. Цікаво, що вони дуже довго не мали дітей, і їхній син, якого вони назвали Миколай, став плодом молитви вже досить престарілих батьків. Взагалі, зі Священного Писання та історії Церкви ми знаємо, що пізні діти практично завжди є плодом молитви і неймовірної віри, і їхнє життя – це життя, присвячене Богові. Наприклад, Діва Марія, Святий Іоанн Предтеча, пророк Самуїл та святитель Миколай.

З самого дитинства майбутній єпископ Мир Лікійських відрізнявся величезною любов'ю до храму і молитви. Ще в дитинстві, під час свого хрещення, він три години, за свідченням очевидців, простояв в хрещальній купелі. Пізніше, в досить юному віці, він прийняв священний сан і під час відсутності свого дядька-єпископа, якого теж звали Миколаєм, управляв єпархією. Мудрість, любов до Бога і людей та святість особистого життя стали тими причинами, які і визначили подальше життя пресвітера Миколая – він став єпископом міста Мири Лікійські.

До речі, сьогодні це місто більше відоме серед туристів, тому що знаходиться воно у Туреччині, в провінції Анталія.

Святитель Миколай не залишив нам ніякої літературної спадщини, він не писав богословських праць, до нас не дійшли його проповіді, він не був видатним адміністратором. Але, в той же час, саме святитель Миколай, без сумніву, самий відомий православний святий. Про нього знають в Колумбії і Канаді, Китаї і Зімбабве, на Північному полюсі і Алясці. Чому? Що він зробив такого, що залишило свій слід в історії і в серцях мільйонів людей? Відповідь дуже проста: вся справа в тому, що його слова не розходилися з ділом. Більш того, він проповідував не словом, а ділом. Він жив без красивих гасел і запевнень. Він жив так, як повинен жити християнин.

Сьогодні ж, на жаль, ми дуже часто зустрічаємо зовсім протилежне явище – люди багато говорять, але практично нічого не роблять. Навіть навпаки – той, хто більше за всіх говорить, як виявляється, найменше за всіх робить. Може, саме тому пам'ять святого Миколая Чудотворця сьогодні актуальна як ніколи. Адже багатьом, якщо не всім, треба навчитися жити так, щоб наші слова не розходилися зі справами. Зі Святом!

КП

Читайте також

Повітряна тривога ніколи не перерве богослужіння

Коли виття сирени й обстріл обривають вечірнє правило, здається, що духовне життя руйнується. Але Церква вже проходила через це – у катакомбах і таборових бараках.

​Бунт споживачів проти Господа

​Євангельський сюжет про насичення п'яти тисяч чоловік оголює вічний поділ суспільства на споживачів, утриманців і рідкісних шукачів Бога.

Чому шахраї буває спритніші за праведників?

Управитель підробив розписки, роздав чуже добро – і почув від Бога похвалу. Ця дивна притча пояснює, що нам робити з грошима.

У релігії нового часу немає місця для святості

Тисячу років тому монах Антоній приніс на київські пагорби духовну традицію з Європи. Сьогодні засновану ним святиню намагаються замкнути на замок.

Прийоми самозахисту від святителя Іоанна Златоустого

Відібраний храм, арешт, загроза мобілізації – страх завжди знайде собі опору. Звертаємося до святого, який пережив заслання, де втрачати вже було нічого.

Ненависть – безкоштовна їжа для кривдника

Заклик молитися за кривдників часто сприймається як вимога здатися. Насправді Євангеліє пропонує дієвий спосіб захистити душу.