Святий Миколай проповідував не словом, а ділом

Майбутній святитель Миколай Мирлікійський народився в 270 році нашої ери в місті Патари, що в Малій Азії.

Його батьками були благочестиві і знатні люди Феофан і Нонна. Цікаво, що вони дуже довго не мали дітей, і їхній син, якого вони назвали Миколай, став плодом молитви вже досить престарілих батьків. Взагалі, зі Священного Писання та історії Церкви ми знаємо, що пізні діти практично завжди є плодом молитви і неймовірної віри, і їхнє життя – це життя, присвячене Богові. Наприклад, Діва Марія, Святий Іоанн Предтеча, пророк Самуїл та святитель Миколай.

З самого дитинства майбутній єпископ Мир Лікійських відрізнявся величезною любов'ю до храму і молитви. Ще в дитинстві, під час свого хрещення, він три години, за свідченням очевидців, простояв в хрещальній купелі. Пізніше, в досить юному віці, він прийняв священний сан і під час відсутності свого дядька-єпископа, якого теж звали Миколаєм, управляв єпархією. Мудрість, любов до Бога і людей та святість особистого життя стали тими причинами, які і визначили подальше життя пресвітера Миколая – він став єпископом міста Мири Лікійські.

До речі, сьогодні це місто більше відоме серед туристів, тому що знаходиться воно у Туреччині, в провінції Анталія.

Святитель Миколай не залишив нам ніякої літературної спадщини, він не писав богословських праць, до нас не дійшли його проповіді, він не був видатним адміністратором. Але, в той же час, саме святитель Миколай, без сумніву, самий відомий православний святий. Про нього знають в Колумбії і Канаді, Китаї і Зімбабве, на Північному полюсі і Алясці. Чому? Що він зробив такого, що залишило свій слід в історії і в серцях мільйонів людей? Відповідь дуже проста: вся справа в тому, що його слова не розходилися з ділом. Більш того, він проповідував не словом, а ділом. Він жив без красивих гасел і запевнень. Він жив так, як повинен жити християнин.

Сьогодні ж, на жаль, ми дуже часто зустрічаємо зовсім протилежне явище – люди багато говорять, але практично нічого не роблять. Навіть навпаки – той, хто більше за всіх говорить, як виявляється, найменше за всіх робить. Може, саме тому пам'ять святого Миколая Чудотворця сьогодні актуальна як ніколи. Адже багатьом, якщо не всім, треба навчитися жити так, щоб наші слова не розходилися зі справами. Зі Святом!

КП

Читайте також

Шлюз перед глибиною: як не перетворити Сирний тиждень на карнавал

Масляна – це не про млинці-сонечка, а про підготовку до глибини посту. Розбираємося, чому Церква залишила їжу, але змінила смисли.

Старці Гази: як «духовні коучі» VI століття лікували душу через мовчання

В епоху «антизатвора» і цифрового шуму поради святих про «розчеплення» з его і гігієну свідомості стають радикальним ліками для сучасної людини.

Навпроти зачинених дверей: чому Адам став першим біженцем в історії

Розбираємося, чому вигнання з раю — це не давній міф, а історія кожного з нас. Про те, чому Бог шукає людину першим, і як піст допомагає повернутися додому.

Мішок терпіння і мішок смирення від старця Ісаії

Фронтовик, кавказький пустельник і незручний для влади викривач. Історія життя схіархімандрита Ісаії (Коровая), який лікував травами, вигонив бісів і передбачив церковні нелади.

Скальпель Бога: розмова біля труни дружини з професором Войно-Ясенецьким

Про межу людської міцності, про те, як з попелу земного щастя народжується святитель, і чому Бог оперує нас без анестезії.

Чи вічні вічні муки? Суперечка, яка не вщухає півтори тисячі років

У Неділю Страшного суду ми задаємо найнезручніше питання християнства: як Бог-Любов може приректи Своє творіння на нескінченні страждання?