Виселені розкольниками віряни УПЦ заклали фундамент нової церкви у Рачині

17 січня, в день Великомучениці Варвари, у селі Рачин Дубенського району Рівненської області здійснили освячення фундаменту під нову церкву. Як повідомляє кореспондент СПЖ, релігійна громада УПЦ розпочала будівництво після захоплення храму 1 вересня 2014 року прихильниками Київського патріархату.

Радість, яка панувала серед людей в день цьогорічного престольного празника, розповідають присутні на освячені священики, можна хіба прирівняти до Великодньої. Загальне піднесення простежувалась і під час святкової Літургії у маленькій капличці на сільському кладовищі – саме сюди розкольники «виселили» громаду УПЦ із власної церкви.

У промові до вірних УПЦ, яких залишилась четверта частина від загальної кількості населення у селі, секретар Рівненської єпархії протоієрей Олександр Єгоров зауважив, що, незважаючи на два роки жорсткого цькування, пікетування та сусідських суперечок, віряни вистояли, і тому нагорода від Отця Небесного не заставить себе довго чекати.

Щодо процесу зведення нової церкви у селі Рачин, то він розпочався ще минулого року із звернення громади УПЦ до сільської ради про надання їм земельної ділянки.

«Перший раз нам відмовили, без особливих пояснень, – розповідає протоієрей Андрій Декер, настоятель храму у Рачині. – Тоді наша громада написала ще одне звернення, щодо надання земельної ділянки, і наступне рішення було позитивним. Ми вже втішились і хотіли розпочинати будівництво, утім чергова сесія сільської ради заборонила надавати землю під будівництво церкви УПЦ».

Зрозумівши, що депутати, підбурювані сільським головою Олександром Кривчуном, таки не нададуть земельної ділянки, віряни почали серед своїх однодумців шукати тих, у кого є вільна земля під будівництво. Відгукнулась місцева жителька Руслана Бовченюк, доречі, жінка самостійно виховує п’ятеро діточок.

«Земельна ділянка знаходиться у дуже гарному місці, ми навіть не сподівались на таке розташування, – говорить отець Андрій. – Комунікації, житлові будинки, транспортне сполучення – усе поруч. Я і мої прихожани від усієї душі дякують Руслані Володимирівні за цей подарунок».

Документи на будівництво церкви релігійна громада УПЦ села Рачин відразу почала готувати після того, як згідно із законодавством оформили землю. І от тільки-но звернулись до сільської ради, аби присвоїти поштову адресу, знову почалися відмови і навіть сутички.

«Це було цієї весни, люди зібралися на земельній ділянці, аби розпочати підготовку до будівництва. Аж раптом до нас під’їхав сільський голова і декілька місцевих активістів, – оповідає протоієрей Андрій Декер. – Очільник села спочатку розповідав, що не дасть нам можливості будувати церкву, бо в селі вже є храм, потім вигукував заборони і навіть погрози. Згодом, коли безпосередньо вже розпочалися роботи і заїхав грейдер, то сільські активісти привели на свою підтримку чоловіків з «Козацької варти» – це в нас таке угрупування у Дубенському районі існує, яке допомагає захоплювати церкви. Усі разом вони заблокували машину і вже пізно ввечері скликали схід села, який назвали сесією сільської ради. На ньому вирішили опечатати капличку, в якій ми розпочали Богослужіння після того, як розкольники відібрали у нас храм».

Рішення, прийняте на псевдосесії 22 травня 2016 року, прихильникам Київського патріархату у життя не вдалося втілити – завадило рішуче налаштування вірян УПЦ за будь-яких обставин відстоювати своє право на зведення культової будівлі у Рачині. На приватній зустрічі з головою села Олександром Кривчуном громада УПЦ наполягала та доводила, що церкву зводитимуть за будь-яких обставин.

І вже у серпні цього року безперешкодно залляли фундамент. Розпочинати будівництво православні рачинці планують навесні і просять усіх небайдужих допомогти молитовною підтримкою і по можливості фінансовою.


Читайте також

Вхід Господній до Єрусалима: між очікуванням чуда і Голгофою

Натовп чекав земного царя, а зустрів Агнця. Чому ми досі шукаємо «зручного» Бога.

Що сльози Христа біля гробу друга говорять про природу смерті

Горе Спасителя біля надгробка Лазаря – не просто людська скорбота. Це Бог дивиться на розпад найкращого Свого творіння і не погоджується з владою смерті над ним.

Розбитий сосуд: як Іуда став дзеркалом нашої духовної бухгалтерії

Аргумент зрадника завжди звучить переконливо. Коли лунає заклик «роздати убогим», більшість з нас з ним погоджується. У чому криється підступ цієї бездоганної логіки?

День брехні: чому 1 квітня руйнує душу і довіру

​У культурі «День дурня» – привід для веселощів. Але де межа між невинною грою і руйнуванням душі? Про духовну небезпеку розіграшів, брехні та сарказму.

Нотатки старця Архипа: як сільський батюшка стяжав дари Духа

​Історія схіархімандрита Архипа (Колодія) – дивовижного подвижника Чернігівщини, який відновив десятки храмів і залишив глибокі щоденники про віру та чудеса.

Розмова зі святителем Лукою про гроші, які палять руки

Як священнику можна було брати гроші з рук людини, яка розстрілювала духовенство?