Виселені розкольниками віряни УПЦ заклали фундамент нової церкви у Рачині
17 січня, в день Великомучениці Варвари, у селі Рачин Дубенського району Рівненської області здійснили освячення фундаменту під нову церкву. Як повідомляє кореспондент СПЖ, релігійна громада УПЦ розпочала будівництво після захоплення храму 1 вересня 2014 року прихильниками Київського патріархату.
Радість, яка панувала серед людей в день цьогорічного престольного празника, розповідають присутні на освячені священики, можна хіба прирівняти до Великодньої. Загальне піднесення простежувалась і під час святкової Літургії у маленькій капличці на сільському кладовищі – саме сюди розкольники «виселили» громаду УПЦ із власної церкви.
У промові до вірних УПЦ, яких залишилась четверта частина від загальної кількості населення у селі, секретар Рівненської єпархії протоієрей Олександр Єгоров зауважив, що, незважаючи на два роки жорсткого цькування, пікетування та сусідських суперечок, віряни вистояли, і тому нагорода від Отця Небесного не заставить себе довго чекати.
Щодо процесу зведення нової церкви у селі Рачин, то він розпочався ще минулого року із звернення громади УПЦ до сільської ради про надання їм земельної ділянки.
«Перший раз нам відмовили, без особливих пояснень, – розповідає протоієрей Андрій Декер, настоятель храму у Рачині. – Тоді наша громада написала ще одне звернення, щодо надання земельної ділянки, і наступне рішення було позитивним. Ми вже втішились і хотіли розпочинати будівництво, утім чергова сесія сільської ради заборонила надавати землю під будівництво церкви УПЦ».
Зрозумівши, що депутати, підбурювані сільським головою Олександром Кривчуном, таки не нададуть земельної ділянки, віряни почали серед своїх однодумців шукати тих, у кого є вільна земля під будівництво. Відгукнулась місцева жителька Руслана Бовченюк, доречі, жінка самостійно виховує п’ятеро діточок.
«Земельна ділянка знаходиться у дуже гарному місці, ми навіть не сподівались на таке розташування, – говорить отець Андрій. – Комунікації, житлові будинки, транспортне сполучення – усе поруч. Я і мої прихожани від усієї душі дякують Руслані Володимирівні за цей подарунок».
Документи на будівництво церкви релігійна громада УПЦ села Рачин відразу почала готувати після того, як згідно із законодавством оформили землю. І от тільки-но звернулись до сільської ради, аби присвоїти поштову адресу, знову почалися відмови і навіть сутички.
«Це було цієї весни, люди зібралися на земельній ділянці, аби розпочати підготовку до будівництва. Аж раптом до нас під’їхав сільський голова і декілька місцевих активістів, – оповідає протоієрей Андрій Декер. – Очільник села спочатку розповідав, що не дасть нам можливості будувати церкву, бо в селі вже є храм, потім вигукував заборони і навіть погрози. Згодом, коли безпосередньо вже розпочалися роботи і заїхав грейдер, то сільські активісти привели на свою підтримку чоловіків з «Козацької варти» – це в нас таке угрупування у Дубенському районі існує, яке допомагає захоплювати церкви. Усі разом вони заблокували машину і вже пізно ввечері скликали схід села, який назвали сесією сільської ради. На ньому вирішили опечатати капличку, в якій ми розпочали Богослужіння після того, як розкольники відібрали у нас храм».
Рішення, прийняте на псевдосесії 22 травня 2016 року, прихильникам Київського патріархату у життя не вдалося втілити – завадило рішуче налаштування вірян УПЦ за будь-яких обставин відстоювати своє право на зведення культової будівлі у Рачині. На приватній зустрічі з головою села Олександром Кривчуном громада УПЦ наполягала та доводила, що церкву зводитимуть за будь-яких обставин.
І вже у серпні цього року безперешкодно залляли фундамент. Розпочинати будівництво православні рачинці планують навесні і просять усіх небайдужих допомогти молитовною підтримкою і по можливості фінансовою.
Читайте також
Шлюз перед глибиною: як не перетворити Сирний тиждень на карнавал
Масляна – це не про млинці-сонечка, а про підготовку до глибини посту. Розбираємося, чому Церква залишила їжу, але змінила смисли.
Старці Гази: як «духовні коучі» VI століття лікували душу через мовчання
В епоху «антизатвора» і цифрового шуму поради святих про «розчеплення» з его і гігієну свідомості стають радикальним ліками для сучасної людини.
Навпроти зачинених дверей: чому Адам став першим біженцем в історії
Розбираємося, чому вигнання з раю — це не давній міф, а історія кожного з нас. Про те, чому Бог шукає людину першим, і як піст допомагає повернутися додому.
Мішок терпіння і мішок смирення від старця Ісаії
Фронтовик, кавказький пустельник і незручний для влади викривач. Історія життя схіархімандрита Ісаії (Коровая), який лікував травами, вигонив бісів і передбачив церковні нелади.
Скальпель Бога: розмова біля труни дружини з професором Войно-Ясенецьким
Про межу людської міцності, про те, як з попелу земного щастя народжується святитель, і чому Бог оперує нас без анестезії.
Чи вічні вічні муки? Суперечка, яка не вщухає півтори тисячі років
У Неділю Страшного суду ми задаємо найнезручніше питання християнства: як Бог-Любов може приректи Своє творіння на нескінченні страждання?