27 грудня – пам'ять святителя Іларіона, митрополита Суздальського і Юр'ївського

Іоанн був пострижений у чернецтво в 1653 році. У 1655 році. він став засновником і будівничим Флоріщевої пустині неподалік від міста Гороховця.

У подвигах чернецтва святий зазнав тяжкої боротьби із плотськими пристрастями. Коли він у знемозі впав перед Володимирською іконою Божої Матері і зі сльозами благав Її про допомогу, Божа Матір осяяла його благодатною силою і умиротворила його дух. Одного разу, коли святий Іларіон звершував разом з ієродияконом вечірній спів, до церкви увійшли розбійники.

Вони вбили ієродиякона і стали палити святого Іларіона на вогні, випитуючи в нього, де монастирські скарби. Вони не вірили, що в обителі не було золота. Перемагаючи біль, святий Іларіон звернувся до чудотворної ікони і сказав: «О Пречиста Діва Марія, Мати Господа нашого Іісуса Христа! Якщо вони пошкодять мене вогнем, у мене забракне вже сил завжди прославляти Сина Твого і Тебе». Раптом розбійникам почулися крики людей, які шукали їх, і вони у страху розбіглися.

В пустелі він стверджував найсуворіший чернецький статут. У 1694 році святитель відправив до Флоріщевої пустині наказну грамоту про монастирське управління, у якій згадував про своє управління цією пустинню: «При мені, грішному, ніхто свого не мав, але все вважали спільним. І зараз у вас багато залишилося на згадку про те колишнє чернецтво. Пам'ятають же й те, що я віддавав вогню майно тих, які при мені, грішному, хотіли то чернецтво руйнувати». 

11 грудня 1681 року святий був посвячений у сан архієпископа Суздальського і Юр'ївського, а в 1682 р. возведений у сан митрополита та правив на Суздальській кафедрі до лютого 1705 року.

Помер святитель на спокої 14 грудня 1707 року і був похований у Суздальському соборі на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Святитель прославився невсипущими турботами про бідних. Після смерті у нього знайшли лише три копійки грошей.

Читайте також