В УПЦ з молитвою відсвяткували першу річницю канонізації київського юродивого

Літургію очолив намісник обителі архімандрит Гедеон (Харон), йому співслужили братія монастиря у священному сані, а також духовенство столиці.

Рік тому, 29 грудня 2015 року, у Десятинному Різдва Богородиці чоловічому монастирі відбулася канонізація блаженного Іоанна Босого.

Прихожанин Десятинної церкви, юродивий, який не мав нічого і який годував у день сотні жебраків, був причислений до лику місцевошанованих святих Київської єпархії.

Як зазначив того дня Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій, який очолив чин канонізації,  Іоанн Босий – особливий святий. «Юродивий сміється там, де всі плачуть, і тікає від того, за чим всі женуться. Якщо нас ображають, принижують, обмежують нашу гординю, то ми плачемо. А юродивий сміється з цього. Ми у своєму житті увесь час женемося за багатством, за скарбами, комфортом, зручностями. А юродивий біжить від цього», – сказав Предстоятель УПЦ.

Іоанн Босий Київський (в миру Іван Іванович Расторгуєв) – юродивий, прозорливий старець середини XIX століття. Народився в Рязанській губернії 11 вересня 1800 р. Покинувши дім, Іоанн мандрував по монастирях. Він завжди ходив босий.

У Києві странник став прихожанином Десятинного храму. Деякий час жив у приміщенні під Андріївською церквою. Там на кошти заможних людей організував притулок для калік, жебраків, бездомних. Подвижник приймав та годував близько 200 людей на день. При цьому його незмінним правилом було зустрічати недільне всенічне бдіння без копійки грошей.

Кожну людину він бачив як розкриту книгу, знав її потреби: допомагав порадою, грошима або відмовлявся спілкуватися – для напоумлення. За інструкцією до нього йшли всі: від простих людей до представників високопоставлених чинів. Він завжди залишався босим і незмінно у веселому настрої.

Іоанн Босий помер 29 грудня 1849 року у віці майже 50 років. Іоанн Босий носив важкі вериги, з якими і був похований на Щекавицькому кладовищі. В атеїстичні часи останки Іоанна Босого були перенесені до старообрядницької частини цього кладовища, де спочивають і нині.

В УПЦ знають безліч випадків благодатної допомоги за молитвами подвижника під час його земного життя та після смерті.

Вважається, що саме прикладу подвигу Іоанна Босого Київського послідував святитель Іоанн Шанхайський і Сан-Франциський (Максимович). Він часто ходив босим у будь-яку погоду, допомагав бідним, підбирав безпритульних дітей, для яких заснував притулок. Його також називали Іоанном Босим.

Читайте також