4 січня – пам'ять святої великомучениці Анастасії (ВІДЕО)

Свята великомучениця Анастасія, родом римлянка, постраждала за Христа в гоніння при Діоклітіані. Батько її був язичником, мати – таємною християнкою. Вчителем святої Анастасії в юності був благочестивий і освічений християнин Хрисогон. Після смерті дружини батько видав святу Анастасію за язичника Помплія, але під приводом вигаданої хвороби вона зберегла дівоцтво.

Переодягнувшись жебрачкою, у супроводі лише однієї служниці вона відвідувала в'язниці: годувала, лікувала, а часто і викуповувала в'язнів, які страждали за віру у Христа. Коли служниця розповіла про все Помплію, він піддав дружину катуванням та замкнув її у будинку.

Тоді свята Анастасія стала таємно листуватися з Хрисогоном, який закликав святу озброїтися терпінням, приліпитися всією думкою до Хреста Христового, готуючи себе до служіння Господу, та передбачив швидку загибель Помплія у морі. Через деякий час, вирушаючи з посольством до Персії, Помплій дійсно потонув. Після смерті чоловіка свята Анастасія стала щедро роздавати своє майно убогим і стражденним.

Святу Анастасію схопили, коли вона перебувала в Іллірії. Після того, як за наказом Діоклітіана протягом однієї ночі були знищені всі в'язні-християни, свята Анастасія прийшла до однієї з в'язниць і, не знайшовши там нікого, почала голосно ридати. Тюремники зрозуміли, що вона християнка, і відвели її до правителя області, який намагався схилити святу до зречення від Христа, загрожуючи муками, а потім передав її до рук Капітолійського жерця Ульпіана.

Лукавий жрець запропонував святій Анастасії вибір між розкішшю, багатством і тяжкими стражданнями, поклавши перед нею з одного боку золото, дорогоцінні камені та одяг, а з іншого – страшні знаряддя тортур. Язичницька підступність була осоромлена нареченою Христовою – свята Анастасія відкинула багатство та вибрала знаряддя тортур.

Але Господь продовжив шлях земного подвигу святої. Вражений красою Анастасії, жрець вирішив осквернити її чистоту, однак при першому прагненні доторкнутися до неї раптово осліп. Збожеволівши від болю, кинувся він тікати до язичницького храму, волаючи до ідолів про допомогу, але по дорозі впав і помер.

Свята Анастасія вийшла на свободу і знову віддалася служінню стражденним християнам.

Свята Анастасія була схоплена вдруге і засуджена до голодної смерті. Вона провела у в'язниці без їжі 60 днів. Побачивши, що голод не заподіяв святій Анастасії шкоди, суддя наказав утопити її разом із засудженими злочинцями. Серед цих людей був і гнаний за християнську віру Євтіхіан. Вийшовши на сушу, чудом врятовані 120 людей увірували у Христа та були хрещені святими Анастасією і Євтіхіаном.

Незабаром всі вони були схоплені і віддані на мученицьку смерть. Святу Анастасію хрестоподібно розтягнули між чотирма стовпами над розведеним багаттям. Її тіло, не пошкоджене вогнем, одна благочестива жінка Аполлінарія поховала в саду.

У V столітті мощі святої Анастасії були перенесені в Константинополь, де в ім'я її був побудований храм. Пізніше голову і правицю великомучениці перенесли у створений неподалік від Святої Гори Афон монастир святої Анастасії Узорішительниці.

Читайте також